Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні

Гомін враз упав. Натовп занімів і закам'янів. Секунду п'ять тисяч стояли без поруху. Але другої секунди передні лави розірвалися, і з натовпу видерся чоловік в розстебнутій сорочці, з розпатланою бородою. Він вибіг наперед і став на першому східці ґанку, здійнявши обидві руки догори.

— Більшовики, члени страйккому, виходять! — гукнув він. — За праве, за робітниче діло! Десять загине, повстане тисяча!

Він опустив руки і виструнчивсь обличчям до натовпу. То був Шумейко. Його захопили знову — на конспіративній квартирі.

Тиша була тільки момент. Тоді враз знялася буря, і натовп оскаженів. Гукали всі, і невідомо було, що саме гукали. Руки здіймалися вгору, кулаки погрожували. Хтось несамовито кричав «ура!». Хтось засилав прокляття. Десь знову виник і урвався спів. Здавалося, хтось плакав вголос. І в цей час ще троє вийшли з натовпу і стали поруч з Шумейком. То були слюсар Іонов, токар Ловський, інженер Чигиринський. Натовп гув, натовп шаленів, і тільки кулеметна черга, випущена над головами натовпу, встановила спокій.

І тоді члени страйккому один по одному почали виходити вперед. Першим вибіг худенький і сутулий хлопчак — телеграфіст Полуник. Він був у своєму кашкеті з великими полями і жовтими кантами, але босий, в самих шкарпетках.

— Я не більшовик! — гукав він невідомо до кого. — Я не більшовик, я взагалі позапартійний… але, дозвольте, я вийду теж…

Потім вийшли один за одним ще кілька. Всього перед бароном Таймо стояло десять чоловіка.

Коли натовп сяк-так заспокоївсь і затих, полковник Таймо кивнув полковнику Будогосу.

Полковник Будогос став поруч з папером у руках. Він прочитав поіменно список третього підпільного страйккому — прізвища всіх п'ятнадцяти були відомі контррозвідці. Десятеро на оклик Будогоса відгукнулися — «єсть!». П'ять інших — то була фракція меншовиків — поволі вийшли, похнюплені і прибиті. Взвод кірасирів оточив страйкком і взяв гвинтівки на руку.

Полковник Таймо ще раз підніс до рота мегафон.

— Хто желайт на робота — на правий сторона, хто не желайт на робота — на левий сторона!..

Тільки вчора був виданий гетьманським урядом закон про заборону страйків і покарання за участь в них, як за участь у протидержавному бунті.

Наперед виступив начальник дільниці, інженер Сірошевський. Він оголосив, що всі ті залізничники, що перейдуть праворуч, негайно ж повинні з'явитися на свої робочі місця і стати до виконання своїх обов'язків. Всі ті, що перейдуть ліворуч, уважаються звільненими від дня оголошення страйку з занесенням у чорний реєстр…

В цей час паровоз з німецьким машиністом подав на колію біля плацу состав з дванадцяти арештантських вагонів. Одинадцять були повні — з-за ґрат визирали рясно обличчя людей. Варта відгонила їх загрозами. Дванадцятий був порожній. В десяти вагонах були «злочинці» з усього повіту: селяни, піймані на потраві по поміщицьких землях чи на порубці у державних лісах; боржники хлібоздачі німецького плану й несплатники контрибуцій за заколоти, або непослух австрійській владі, чи підпал панського майна; демобілізовані фронтовики, що не здали. зброї; інтелігенти, що непоштиво висловились на адресу імператора Вільгельма, цісаря Франца-Йосифа чи гетьмана Скоропадського В одинадцятому вагоні були в повному складі два попередні страйккоми «Злочинців» вивозили до концтаборів у Німеччину.