Электронная книга - «Корабель шаленців. Нариси з культури несамовитості, глупоти і безрозсудства». Краткое содержание книги:
У суспільстві упродовж усієї історії людства завжди були такі особистості, які своїм психоемоційним станом суттєво відрізнялися від загалу. Їх часом називали божевільними чи психічно хворими безумцями — але де межа між безумством та геніальністю? Іноді таких людей іменували юродивими, але чи не могли вони глибше за інших пізнати світ і наблизитися до святості? Мандрівка «Кораблем шаленців» є унікальною нагодою простежити історію розвитку і трактування понять шаленства, ейфорії, мани, екстазу, юродства, мудрості і глупоти у літературі, живописі, психології, у суспільній та релігійній думці від античних часів до сьогодення — крізь різні культури та епохи. Книжка буде цікавою усім, хто захоплюється філософією, літературознавством, релігієзнавством, психологією, а зрештою — кожному, хто замислюється над людською природою і прагне глибше її пізнати.
Цікавість до розбурханої стихії шаленства в пору, пронизану ідеологією та сповнену світовими потрясіннями, ще й досі не вгасає. Проте, створивши радикальні механізми соціального контролю, західна цивілізація так остаточно й не випалила територію шаленства, а лише увігнала його у внутрішнє поле індивіда. Доволі показово цей стан людини передали музиканти британського гурту «The Beatles» у пісні «Дурень на пагорбі» («The Fool On The Hill» (Lennon/McCartney):
Day after day alone on the hill,The man with the foolish grin is keeping perfectly still, But nobody wants to know him,They can see that he’s just a fool,And he never gives an answer,But the fool on the hill Sees the sun going down,And the eyes in his head,See the world spinning around.
Well on his way his head in a cloud,The man of a thousand voices talking percetly loud But nobody ever hears him,Or the sound he appears to make,And he never seems to notice,But the fool on the hill…Nobody seems to like him They can tell what he wants to do.And he never shows his feelings,But the fool on the hill…
* * *
День-у-день на пагорбі одинСидить той самий чоловік із посміхом тупим,Але ніхто не хоче знатися із ним,Бо ж знають, що він дурень.Ні пари з вуст тобі не зронить Той дурень, що угору очі зводить Та бачить сонце, що повзе униз,І карколомно крутиться весь світ За ним услід.
Він пнеться догори, де швидкі хмари,І галасує усіма гучними голосами.Та хто його тепер почує,Бо він кричить — І сам себе не чуєТой дурень, що на пагорбі сидить…Ніхто не хоче знатися із ним,Ну що з дурного візьмеш, тільки він Вам не розкаже вже про власні почуття,І лише погляд свій кидає навмання…
[пер. І Лютого]
Частина II
Сакральне шаленство
Релігійно-містичне самозабуття
Ще віддавна відомо, що людина вряди-годи здатна перебувати в дивовижному стані, який позначається тимчасовим «очманінням» свідомості, часом повним її «зміщенням» або ж перебуванням «на її межі». Тоді саме час говорити не про «втрату» свідомості, а про її перехід в інший вимір. Подібний стан іноді називають зміненим, а описуване відчування характеризується всебічним душевним пережиттям, яке веде до цілком нового знання. Щоправда, означений досвід найчастіше не піддається вираженню, не є остаточно з’ясованим, хоча на його ґрунті формуються специфічні способи людського входження в буття. Якщо спробувати уявити свідомість як багатомірний простір, де кожний параметр — це певна грань осмислення й сприйняття, то змінені стани свідомості утворюють цілий континуум різноманітних вимірів. Кожен із них вирізняється не тільки перспективою отримати специфічний досвід, але допомагає класифікувати та творити цілісність поміж різними станами.
