Маркус і Діана. Світло Сіріуса
- Автор: Гаґеруп Клаус
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Теза
- ISBN: 966-8317-92-0
- Переводчик: Галина Кирпа
- Жанр: Прочая детская
Электронная книга - «Маркус і Діана. Світло Сіріуса». Краткое содержание книги:
Проте коли Маркус вдає із себе фана й пише листи відомим людям, то ніби перевтілюється. Тепер він не Маркус Сімонсен — він стара-престара осліпла бабуся, чи спортивна зірка, дискваліфікована за допінг, чи самотній мільйонер…
Ця книжка — перша в серії про непередбачуваного тринадцятирічного Маркуса — набула шаленого успіху у світі.
— То й зустрічайся з нею замість мене.
— Ні, — спокійно відповів Сіґмунд. — Я програв жеребкування. Ти виграв. Щасливець!
Маркус знав, що сперечатися не було сенсу. Хоч би що він казав, Сіґмунд все одно переверне його слова догори дриґом, бо йому хотілося, щоб Маркус зустрівся з Діаною. І в нього опустилися руки.
— А де будеш ти, коли я з нею зустрічатимуся? — спитав він слабким голосом.
— Я буду поблизу. Розслабся.
— Я ніколи не розслаблюся, — промимрив Маркус. — І мені нічого не відомо про те, як поводяться сини мільйонерів.
Сіґмунд усміхнувся до нього.
— А мені відомо.
Маркус зітхнув.
— Авжеж, у мене немає сумніву.
Надворі вже смеркалося, коли вони завершили складати список усього того, чого Маркус повинен був навчитися, щоб переконати Діану Мортенсен в тому, що він справді син мільйонера. Отже, йому треба було визубрити правила гри в гольф і теніс, напхатися знаннями про те, як провадять торги на біржі, ознайомитися з курсом валют, звикнути щодня носити костюм і краватку, вивчити правила доброго тону та гарних манер, навчитися провадити розмову і головне — вишколитися невимушено поводитися в дорогих ресторанах. І загалом свої літні вакації згайнувати на те, чого йому не хотілося, хоч ти плач.
— Невже я без цього не обійдуся? — приречено спитав він.
— Все для Діани! — відповів Сіґмунд, поплескуючи його по плечу.
— Звичайно. Все для Діани. Коли почнемо тренуватися?
— Завтра. А зараз напишемо листа Діані.
— Про те, що я хочу з нею зустрітися.
— Ні, мабуть, краще нехай то станеться несподівано. Ми напишемо, що в тебе є син.
— У мене немає сина.
— Що в мільйонера є син.
— Атож, — відповів Маркус. — Чого доброго, влітку той син зламає ногу.
Люба Діано!
Дякую за листа. Те, що ти приїдеш у серпні до Норвегії, було для мене приємною вісткою. Нічого кращого за зустріч із тобою я не можу собі й уявити. Напевно, ми разом могли б ще й у гори прогулятися чи зіграти в гольф, якщо мені пощастить залагодити підписання договору, яке призначено на той час. До речі, мій син також хотів би тебе побачити. Атож, я, мабуть, не розповідав тобі, що маю сина. Від першого шлюбу. Він — викапаний батько. Кучеряве хлоп’я, цікаве до всього, як білка, й моторне, мов горностай.
Та водночас мій малий халамидник любить поринати в роздуми. Нема на світі теми, яку я не міг би обговорити з Маркусом молодшим. Зараз він читає Шекспіра. Між іншим, у нього є невеличкий акторський хист. Я не здивуюся, якщо одного прекрасного дня він зіграє Ромео в «Ромео і Джульєтті». В тяжкі хвилини мого життя хлопець дарує мені радість і втіху. Отак, люба Діано. Це трохи про мого сина. Я пишаюся й радію, що ти назвала свого жвавого пташка Маркусом.
То мовби наближає мене до тебе. Може, і я куплю собі якусь пташку. Маленьку Діану, яка світлими літніми ранками будитиме нас із сином своїм веселим щебетанням.
Сподіваюся на твою відповідь.