Ігри долі
- Автор: Боразан Іванна
- Язык: украинский
- Год: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Ігри долі». Краткое содержание книги:
Настали і для родини Харт несриятливі часи. У Ніколаса почалися проблеми на роботі, він приходив пізно додому, роздратований, інколи й у нетверезому стані. Анна не знаходила собі місця, не знала, що і думати, Ніколас так змінився за такий короткий час, з уважного й доброзичливого чоловіка він перетворився на холодну і цинічну людину. Не вже це тільки через проблеми на роботі? Як діяльність, якій ти присвятив все своє життя, яка приносила тобі задоволення, може так вплинути на людину, змінити її на гірше? Виявляється, може вплинути. Таке пережила Анна, всю свою злість, своє невдоволення Ніколас відбивав на ній. Ніколи не чувши від Ніка кривого слова, Аня, буквально, була в шоці від його поведінки. Мало того, що він міг прийти під ранок у нетверезому вигляді, так ще й ображав її та всю прислугу. Та Анна терпіла, знала, що це ненадовго, пройде час і все стане на свої місця, знову вона відчує доброту і турботу свого чоловіка. Час ішов, але нічого не змінювалося, проходили дні, навіть тижні, а Ніколас дедалі агресивніше відносився до неї. Мало того, що він незважав на її вагітність, яка вже перейшла на шостий місяць, кричав на неї, одного разу навіть підняв руку. Це не дуже вплинуло на Аню, вона все продовжувала любити його і терпіти його нахабну поведінку. Але одного разу його поведінка завела надто далеко.
Одного похмурого осіннього вечора Ніколас прийшов додому дуже агресивним і надто п’яним, щоб розуміти, до чого це все може призвести. А призвело це до трагедії, яка змінила не лише його життя, але й життя всіх навколо нього.
Увірвавшись до будинку, почав сильно галасувати, кричав на всіх, хто попадав під його кругозір. Анна, почувши крики, вийшла зі своєї кімнати і хотіла заспокоїти Ніка, як це бувало не раз. Інколи їй це вдавалося, інколи ні. Це залежало від дози алкоголю у його організмі. Ну, чому чоловіки, які рахують себе за сильну стать, такі слабкі перед проблемами на своєму шляху? Чому напиваються «до чортиків» думаючи, що це допоможе? Чому тверезо не борються з проблемами? Можливо, ці проблеми не такі страшні, як здається на перший погляд, можливо, навіть нічого не потрібно робити, просто чекати, є такі ситуації, в які втрачунням можна лише зашкодити у її вирішенні, або просто знайти інший шлях вирішити ту проблему, яка склалася, а якщо вона серйозна, то просто залишити в спокої не здійсненний проект і шукати інший, більш реальний. Ні, йдуть вперто до своєї мети, не думаючи чи це насправді їм потрібно? Чи, можливо, це амбіції «пруть», не даючи заспокоїтися? Чи так звана чоловіча гідність, яка не дозволяє поразок? А як інакше на тебе буде дивитися твоє оточення, як на невдаху, який здається, чи на справжнього чоловіка, який добивається того, чого забажає. А, можливо, вчасно зупинитися і не зашкодити своїм близьким — ось у чому полягає бути справжнім чоловіком.
Плюнути на цей проект, не буде реалізований він, так буде інший, навіщо іти на перекір усім. Ну, не дають тобі територію, яку ти хочеш під будівництво твого готелю, тоді знайди другу. Так ні, тобі подавай лише те, що тобі подобається. А можливо, не даючи це місце, вони мають на це причину. І що з того, що ця майже казкова місцина створена якраз для твого готелю. Але вона відведена під заповідник, не можна просто так прийти і взяти те, що ти хочеш. Потрібно мати певні обов’язки перед людьми і перед природою, а не реалізовувати свої амбіції. Хоча і вони також важливі для діяльності людей, але їх потрібно втілювати з розумом, а не лише емоціями і бажаннями, які інколи бувають сліпі й глухі.
Коли тобі кажуть: «Ні», можливо, це і означає НІ, і щоб ти не робив: чи давав хабар, чи водив дружбу з високопосадовцями, чи багато чого іншого, це всеодно буде — НІ. Та Ніколас Харт цього не розумів. Як йому, такій багатій і впливовій людині, сказати «Ні», це неможливо, це просто нереально, як вони взагалі посміли! І всі ці негативні емоції роздратування відбивалися на Анні і на майбутню їхню дитину.
Та повернемося до тієї події, коли п’яний Ніколас Харт зробив, можливо, перший раз за своє життя, необдуманий крок — зіштовхнув зі сходів свою вагітну дружину. Це сталося випадково. Він цього не хотів. Вона вибігла зі своєї кімнати йому назустріч, хотіла знову заспокоїти, але цього разу він не хотів її вислуховувати, бачити в її очах жалість. Хто вона така, що сміє його жаліти? Він хотів пройти повз неї, не звертаючи на неї увагу, у свій кабінет і там зачинитися, щоб ніхто не посмів його турбувати, навіть Анна. Та не так сталося, як гадалося: в той момент, коли Анна підійшла до нього і хотіла йому допомогти піднятися по сходах, він відсахнувся від неї, від її допомоги, легенько (йому так здалося) штовхнув. Не чекаючи такого, Аня не втрималася на ногах і покотилася вниз сходами. Навіть нічого не зрозумівши, вона знепритомніла.