Ігри долі

— Питання четверте: уже про твою майбутню тещу.

У дворі почувся сміх, адже для українців після кумів і сала — це улюблена тема для анекдотів. І всім хотілося почути каверзне питання тамади.

— Скільки у тещі повинно бути зубів?

Нік здивувався запитанню, але промовив:

— Мабуть, 32.

Тамада, чоловік років 50, із сивуватим волоссям і розумними очима по-батьківськи обняв нареченого і промовив:

— Неправильно, мій хлопчику. На жаль, неправильно. Повинно бути два зуба: один, щоб болів, а другий, щоб зятеві пиво відкривати.

Весь двір завівся реготом. Лише Нік і його свідок не могли збагнути у чому суть. Наречений зрозумів, що над ним кепкують, але не зрозумів жарт.

Бачачи розгубленість Ніка, тамада вирішив його підбадьорити і ввести в курс справи. Він не тутешній і не збагнув українського гумору.

— Розумієш, хлопчино, це такий анекдот. Я розумію, що ти не зобов’язаний знати всі українські анекдоти, але договір є договір. Підійди до столу і заплати за свою помилку, а то ти так завівся з правильними відповідями, що ми без оплати лишилися б.

Аж тепер Нік усе зрозумів. Підійшов до столу і виклав 1000 доларів. Усі аж ахнули. Потім поклав ще 100 і промовив:

— Це вам доплата за те, що вдалося мене здивувати і так розвеселити гостей.

Тепер сам тамада остовпів. Таке з ним було вперше. І зараз над його виразом обличчя сміялися гості.

Прийшовши до тями, тамада продовжив:

— І нарешті п’яте запитання:…

Але п’ятого запитання наша героїня вже не почула. Вона вже відійшла від відчиненого вікна і схвильовано чекала на прихід свого майбутнього чоловіка.

Лише, ніби, здалека, чувся веселий сміх, аплодисменти і тихенький шум у дверях.

І ось перед нею у всій красі постав її Нік. «Чорний колір так йому личить», — думала вона.

А Ніколас Харт, напевне, вперше в житті онімів від захвату. Він не міг відвести погляду від прекрасного створіння, яке бачив перед собою.

Весільна сукня підкреслювала всі її форми. Пишність грудей, округлість бедер, осину талію й довгі стрункі ноги. Вона в буквальному сенсі «порвала» стереотип того, що наречена повинна виглядати невинно. Хоча, не можна сказати, що весільна сукня була вульгарною. Ніяких вільностей вона не мала. Тканина сукні прикривала все, окрім рук і шиї та невеличкого декольте. Контури весільного плаття облягали тіло від грудей до колін, а нижче розпускалося в простору спідницю, у стилі «русалки». Білу атласну тканину покривали де-не-де кружива й перлинки. Голову та обличчя прикривала довга фата. Прикріплюючись заді до зачіски, вона легкими хвилями стелилася по плечах, а з іншого боку прикривала обличчя. Але й вона була не в змозі приховати блиск у очах нареченої й усмішку на вустах.

— А тепер мої молодята, — говорила мати нареченої, — за давньою українською традицією, дозвольте вас благословити на щасливе подружнє життя.

Молода пара всілася на диван, і кожен по черзі благословляв їх хлібом. Спочатку батько, потім мама, а так і хресні. По закінченню церемоніальної частини, молодята і їхні гості вирушили до РАГСу, де засвідчили перед державою, що вони відтепер чоловік і дружина.