Ігри долі
- Автор: Боразан Іванна
- Язык: украинский
- Год: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Ігри долі». Краткое содержание книги:
Тепер залишається тільки засвідчити перед Богом….
Весілля… Мить, коли поєднюються два закохані серця.
Чарівна наречена у білій сукні, елегантний наречений у смокінгу урочисто виходять з церкви, де щойно присягнули перед Богом на вірність один одному.
За давньою традицією наречений підхоплює на руки наречену і кружляє її у дивному танці. Кругом чути радісний лемент, гучні оплески та спалахи фотокамер. Це — подія року не лише в Україні, але й у світі, адже закоренілий холостяк Ніколас Харт сьогодні одружився. Тому це не могло обійтися без папараці, хочеш ти цього чи ні. Та, здавалося наших наречених це не дуже хвилює, вони зайняті тільки один одним і своїм коханням.
Мати нареченої зі сльозами радості на очах посипає молоду пару зернами пшениці і цукерками, щоб у їхньому домі завжди був достаток.
Багато радості та обіймів.
Молода пара ступає на килим з пелюстками квітів, якими посипають маленькі дівчатка-феї, і прямують у білий, прикрашений різноманітними квітами лімузин, який повезе їх у ресторан, де відбуватиметься святкування. За ними поспішали і гості. Ще секунда — і святкова процесія зникла з площі біля церкви, залишивши позаду розчарованих журналістів, яким не дістанеться жодна пікантна історія з весілля.
Святкування торжества проходило за українською традицією. Тут тобі і українські страви й музика, а головне — звичаї, так не схожі на традиції інших країн.
Застілля супроводжувалося веселою балаканиною тамади та енергійною музикою музикатів. Не обійшлося й без традиційного «Гірко» молодій парі та сусідніми за столиком дружбові і дружці. Для нікого не було секретом, що саме Оксана виконає роль подруги нареченої у цей святковий день. А от хто ж дружба? Невже сам віце-президент готельної компанії Ніколаса Харта? Будучи на декілька років старшим від Ніка, він соромився бути його дружбою. Але Аня переконала його, що дружба — це те саме, що свідок на весіллі, хіба що з деякими нюансами українських традицій. З тяжкою бідою він погодився, але тепер видно, що ці маленькі нюанси, про які говорила йому Аня, стали йому подобатись. Чим раз, тим більше він почав радіти тому: «Не будемо пити ту гіркую юшку, нехай поцілує дружба свою дружку!» А гості, бачачи ентузіазм дружби, все частіше і частіше співали цю чудернацьку пісеньку. Не можна було сказати, що таким поворотом подій був задоволений тільки дружба, Оксана також не була проти. І сама аж сяяла від щастя. Не часто зуcтрінеш хлопця, який так класно цілується, та ще й такий красунчик.
Весілля святкувалося без жодного пафосу так, ніби жениться не міліонер, а звичайнісінький український парубок. Тут тобі й танці молодої пари з гостями, і веселі ігри, в яких наречені брали участь. Перший весільний танець наших молодят, а потім і танець нареченого з тещею, який добряче розвеселив весільних гостей.
Ось уже і за дванадцяту. Час нареченої прощатися з дівоцтвом. Останній танець нареченого й нареченої у білій фаті… ще кілька ПА і наречена усядеться на весільному стільці, на якому височіє велика вишита подушка, за давньою українською традицією. Але в нашому випадку фату з голови нареченої буде знімати не мати нареченого, а він сам.
Обережно знявши фату, Ніколас надягнув на голову своєї дружини білу хустину — символ того, що вона вже заміжня жінка.
Потім — танці незаміжніх дівчат під фатою. І останній весільний акцент — кидання нареченою весільного букета. І хто б сумнівався? Зловила його Оксана. Море сміху і гучних аплодисментів, а також легеньке підморгування дружби, яке адресоване було Оксані. Знову сміх і думки, що, можливо, скоро вони гулятимуть ще на одному весіллі.
Перша шлюбна ніч…. Що може бути прекрасніше і чистіше, ніж це. Якщо, звичайно, це і перша ніч кохання. У нашої молодої пари так і є, хоч би як це парадоксально не звучало. Знаменитий на цілий світ ловелас жодного разу не кохався зі своєю теперішньою дружиною. Не те, щоб Ніколас Харт вважав Аню сексуально непривабливою, скоріше навпаки, інакше він би з нею не одружився. Просто з нею було так цікаво і легко тільки спілкуватися, що всі сексуальні потяги відходили на задній план. Навіть у моменти, коли Ніку здавалося, що йому ось-ось увірветься терпець і він повалить Аню просто на стіл чи підлогу, то тільки одного погляду на неї вистачало, щоб остудити його палку натуру. А ще її тихеньке «не треба» у моменти, коли він зовсім забувався. Таким невинним створінням може бути тільки немовля. Немає тобі різних штучок-дрючок для привертання його уваги: спокусливого погляду, в якому читалося бажання чи нібито випадкового дотику, який би мав його збуджувати. Аня ж вела себе природньо, що ще більше розпалювало в ньому вогонь пристрасті.