Перспективи Української Революції
- Автор: Бандера Степан
- Год: 1998
- Язык: украинский
- Год: Видавнича фірма «Відродження»
- ISBN: 966-538-059-1
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Перспективи Української Революції». Краткое содержание книги:
Боротьба України й інших поневолених Москвою народів становить перший фронт у цій війні, для оборони цілого світу дуже важливий. Того не хочуть іще повністю усвідомити собі і врахувати західні держави. Вони ще так думають, як той відділ на фронті, що дбає тільки про свою безпеку. У них ще живе ілюзія і бажання, щоб усе лихо большевицького імперіялізму й агресії їх поминуло, скропившись на наших народах. Але цілий розвиток щораз ясніше показує, що такі сподівання марні. І в західніх народів дозріває усвідомлення справжньої ситуації. Саме, що війна вже є, що її накидає большевицька Москва цілому світові і їх вона теж не минає, що й вони нею уже захоплені, хоч тим часом її «холодним» крилом.
Вслід за усвідомленням цього прийде в світі відповідна переставка й глибша ревізія поглядів. Тоді всі протибольшевицькі народи зрозуміють, що годі триматися у пасивній, вичікуючій поставі, доки їх безпосередньо не заатакує Москва, але що треба трактувати війну большевизму серйозно. Отже треба займатися цілістю, передусім активними фронтами й такими відтинками, на яких большевизм може бути остаточно переможений і знищений. А це й є передусім фронт визвольної революційної боротьби України та інших свободолюбних, поневолених Москвою, народів.
ВИСНОВКИ З НОВІШИХ ПОДІЙ І ПРОЦЕСІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ
Смерть Сталіна, боротьба за владу серед кремлівських верховодів, події у т. зв. сателітах Москви: заколоти в Познані й всенародне повстання в Мадярщині дали багатий матеріял зробити відповідні висновки з користю для національно-визвольного руху. З тих висновків найважливішими були: навіть у підбольшевицьк'ій дійсності революція е можлива; якщо визвольна революція якогось поневоленого Москвою народу проходить відокремлено, вона може бути придушена; пасивність Заходу до подій в СССР і його сателітів виразно доводить, що обмежування визвольної політики лише на зовнішній відтинок — інформування чужого світу й здобування у нього симпатій для визвольної боротьби — може бути фатальним. Найголовнішою є політика власних сил.
Стаття «Висновки з новіших подій і процесів для української визвольної боротьби», за підписом Ст. Бандери, була надрукована в журналі «Визвольний Шлях», Лондон, Великобрітанія, рік IV (X), кн. 6 (42) 116, червень 1957 р.
Уривок з цієї статті був ще раз надрукований у цьому журналі, рік вид. XI (XVII), кн. 10 (200) за жовтень 1964 р., стор. 1052–1055, п. н. «Аналіза і висновки».
Після смерти Сталіна большевицька верхівка почала шукати іншої, успішнішої тактики у своїй національній і внутрішній політиці. Причиною цього була свідомість, що дотогочасна большевицька політика, доведена Сталіном до крайніх меж, перестала бути успішною. Система, сперта на всеохоплючий терор, не потрапила докорінно винищити волелюбних прагнень. Зметені терором з поверхні життя, вони живуть у глибині поневолених народів. Далі затискати систему терору вже не було куди, а втримування її в одній, хоч і крайній мірі, почало втрачати своє діяння, бо люди призвичаювалися й до тієї системи.
Безупинна дія підпільних огнищ визвольної революції поневолених народів, хоч у зменшених розмірах, але по цілому обширі большевицької імперії, привела до масового наростання революційних настроїв. Наступив важливий психологічний злам, коли страх перед большевицьким терором почав утрачати в народній гущі свою паралізуючу силу. Вплив комуністичної доктрини вже передше виявився нездібним перемінити настанову опанованих народів. Всезростаючий розрив між проклямованими цілями й реальними наслідками комунізму назавжди знівечив сподівання, що може прийти якесь узгіднення між комуністичною системою та бажанням і потребами народів. У наслідок цих процесів непримиренна ненависть до большевизму вийшла з глибини найбільшого приглушення й утаєння та стала прибирати форми щораз сильнішого спротиву большевицькій системі. Смерть Сталіна створила кризовий момент для режиму. Далося відчути зрушення протибольшевицьких настроїв на всьому обширі СССР під впливом загального переконання, що мусять прийти радикальні зміни. Компартія і режим відчули таку сильну напругу цього загального тиску, що вважали за неможливе продовжувати дотогочасний курс без змін.