Чужинець на чужій землі

Він зробив паузу.

— Так сталося через Джилл. Мені було боляче... І я ревнував.

— Відважний друже Бен.

— Джубале, я був готовий присягнутися, що не ревнував. Бо знав, що програв, і прийняв це. Так склалися обставини, Джубале. А зараз не зрозумій мене неправильно. Я б все одно любив Джилл — навіть якби вона була повією за два песо. А це не так. Цей гарем просто бісить мене. Але Джилл вважає, що поводиться пристойно.

Джубал кивнув.

— Знаю. Впевнений, що Джилліан не можна розбестити. Вона має непохитну невинність, завдяки якій просто не здатна бути аморальною, — він гмикнув. — Бене, ми наблизилися до суті твоєї проблеми. Боюся, що ти і я погодимося, що нестача янгольської невинності повністю компенсується досконалою мораллю тих людей.

Здавалося, Бен здивувався.

— Джубале, ти вважаєш те, що вони роблять, — моральним? Лише пустощі мавпочок у зоопарку, і нічого більше? Я маю на увазі тільки те, що Джилл і справді не знала, що робить щось неправильне: її просто обманули. Та й сам Майк теж не знає, що робить щось не так. Він, Людина з Марса, від самого початку почав не з того. Все, пов'язане з нами, було для нього дивним — тож для Майка нічого ніколи не стане на свої місця.

Джубал здавався стурбованим.

— Ти порушив важке питання, Бене, — проте я дам тобі чітку відповідь. Так, я вважаю все, що роблять ті люди, — все це Внутрішнє гніздо, не лише наші власні дітлахи, — етичним. З того, що ти мені описав, — так. У мене не було можливості дослідити подробиці, але так: йдеться про все, що вони роблять, також і про групові оргії та безсоромно відкриті статеві акти у будь-який час. І про їхнє спільне проживання, про їх анархічні закони — про все. А особливо — їх самовідданість у тому, щоб передавати свою ідеальну моральність іншим.

— Джубале, ти надзвичайно мене здивував, — Кекстон почухав потилицю й гмикнув. — Якщо ти так думаєш, — тоді чому тобі не приєднатися до них? Тобі були б раді. Вони хочуть тебе, чекають на твій візит. Скоро в них ювілей, і Доун чекає на шанс поцілувати тобі ноги й прислужувати в усьому, в чім ти дозволиш. Я не перебільшую.

Джубал похитав головою.

— Ні. Ще п'ятдесят років тому... Але зараз? Бене, мій брате, у мені більше немає потенціалу для такої невинності, — і я при цьому не посилаюся на сексуальну потенцію, тож зітри цинічну посмішку зі свого обличчя. Я маю на увазі те, що був надто довго одружений з власним сортом зла та безнадії, щоб очистити їх водою життя й стати знову невинним. Якщо я взагалі колись таким був.