Моральні листи до Луцілія
- Автор: Сенека Луций Анней
- Год: 1996
- Язык: украинский
- Переводчик: Андрій Олександрович Содомора
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Моральні листи до Луцілія». Краткое содержание книги:
4. Сенека не цитує, а лише переказує Платона («Тімей», 29 є).
б. Тобто згідно із знаменитим висловом: «Пізнай себе самого - і ти пізнаєш усесвіт».
Лист LXVI
1. Вергілій. «Енеїда», V, 344.
2. Пор. у Горація (Сатири, І, 3, 33-34):
...та в його незугарному тілі Рідкісний хист притаївсь, тут могутнього духу оселя.
3. Про душу як «частку небесного подиху» говорить і Горацій (Сатири, II, 2, 78-79).
4. Йдеться про Сціпіона Еміліана Африканського Молодшого, який у 133 р. до н. є. після тривалої облоги здобув іспанське місто Нуманцію, після чого багато жителів, щоб не потрапити в полон, покінчили самогубством.
5. Фаларід - відомий своєю жорстокістю тирая із Акраганта (Сіцілія); він, за переказом, живцем спалював свої жертви у мідному бикові.
6. Агамемнон - володар Мікен, проводир греків у троянському поході.
7. Сенека наводить у вільному викладі останній лист Епікура до Ідоменея.
Лист LXVII
1. Регул, Марк Атілій (Ш ст. до н. є.) - римський полководець. Під час поразки в Першій Пунічній війні потрапив у полон (255 р. до н. є.). Посланий на чесне слово карфагенянами в Рим для переговорів про мир, сам же переконав сенат відхилити умови миру і добровільно повернувся в Карфаген, де був закатований: його спустили з гори у скрині з повбиваними в неї цвяхами.
2. Вергілій. «Енеїда», І, 93-94.
3. Публій Децій Мус - консул 340 р. до н. є. У боротьбі з латинянами пожертвував своє життя богам, кинувшись у гущу ворогів, що принесло римлянам перемогу. У 295 р. до н. є. такий же подвиг здійснив у битві з галлами його син.
Лист LXVIII
1. Натяк на засаду епікурейців «Проживи у сховку» (Lathe biosas).
2. Пор. у Горація (Послання, І, 16, 24):
Сором - не лікар: болячку приховує він, а не гоїть.
Лист LXX
1. Вергілій. «Енеїда», III, 72.
2. Йдеться про Телесфора з Родосу, якого в такий спосіб покарав сіцілійський тиран Лісімах. Розповідь про це - у трактаті «Про гнів» (ПІ, 17).
3. Скрібонія - друга дружина імператора Августа.
4. Лібон Друз, Марк Скрібоній в 16 р. н. є. був звинувачений у підготовці державного перевороту (див.: Таціт, «Аннали», II, 27-32).
Лист LXXI
1. У 54 р. до н. є. Марк Порцій Катон (Утіцький) зазнав невдачі під час преторських виборів: переміг, вдавшись до підкупу, відомий своїми зловживаннями і нечесністю прихильник цезаріанців Публій Ватіній.
2. У 48 р. до н. є. в битві коло міста Фарсали (Північна Греція) Юлій Цезар переміг Секста Помпея; останній втік до Єгипту, де був підступно вбитий за наказом Птолемея XIII. Прихильникам Помпея, згуртованим у Північній Африці, допомагав нумідійський володар Юба. У 46 р. вони були розгромлені військами Цезаря коло міста Тапса. Катон, Сціпіон і Юба покінчили самогубством. Роком пізніше в Іспанії зазнали поразки останні з помпеянців.
3. Сенека використовує тут формулу сенатської ухвали: «Хай подбають консули, аби республіка не зазнала ніякої шкоди».
4. Тобто філософської школи Платова (від місцевості в Атенах з гаєм, присвяченим героєві Академу).
5. Під час тріумфу перед повозом переможця гнали полонених вождів. Пор. у Горація («Поетичне мистецтво», 191):
Тягнуть вождів-полонеників, руки назад їм зв'язавши.
6. Даги - скіфські племена, що селились на території сучасного Дагестану, на Північному Кавказі та в Середній Азії (див.: Таціт, «Аннали», II, 3; XI, 8, 10). Х
Лист LXXIII
1. Тобто серед вільних, повноправних громадян; тога також - символ миру.
19*
2. Вергілій. «Буколіки», І, 6-7; 9-10.
3. Вергілій. «Енеїда», IX, 641.
Лист LXXIV
1. В оригіналі: in divitiis inopes. Горацій (Оди, Ш, 16, 28) цю ж саму думку акцентує ще й грою слів: magnas inter opes inops.
2. За частими у Сенеки роздумами про страх і підозріння - реалії тогочасного життя (доноси, страти, вигнання).
Лист LXXV 1. Див. лист LXXI, 4.
Лист LXXVI
1. Метронакт - невідомий нам з інших джерел філософ-стоїк; згадка про нього далі - лист ХСШ, 1, де мовиться також про його смерть.
2. Пітавлет - флейтист, що супроводжував спів актора у театрі.
3. Сенека знову повертається до морально-етичної проблеми «бути - видаватися». Не був щасливим і зодягнений у багряницю верховний вождь ахейців Агамемнон (пор. в Евріпіда: «Іфігенія в Авліді», 16-20).
4. Пор. у Вергілія («Енеїда», IX, 349):
Душу багряну тут виблював він...
5. Вергілій. «Енеїда», VI, 103-105.
6. Варто зауважити, що для римлян слово novus означало не лише «новий», але й «лихий», «поганий»: novissima exspectare - очікувати чогось найгіршого.
Лист LXXVII
1. Єгипетські судна доставляли для Риму збіжжя. Путеоли - порт в Неаполітанській затоці; при вході до нього - мис Мінерви (Паллади) з присвяченим їй храмом. Джерело наведеної цитати невідоме.