Моральні листи до Луцілія
- Автор: Сенека Луций Анней
- Год: 1996
- Язык: украинский
- Переводчик: Андрій Олександрович Содомора
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Моральні листи до Луцілія». Краткое содержание книги:
7. Іксіон - володар міфічних лапітів. За спробу збезчестити Юнону був прикутий у підземеллі до вогненного колеса.
8. Сісіф - міфічний володар Корінфа; за спробу обдурити богів був змушений постійно котити під гору важкий камінь.
9. Йдеться про Тітія - міфічного велетня, що зневажив богиню Латону.
10. Кербер (Цербер) - триголовий потворний пес, який охороняв вхід у підземне царство.
11. Пор. у Горація (Оди, IV, 7):
Зиму змагає весна, її - переборює літо
Й гине само, як лише Осінь розсипле плоди, за нею - на сон лиш багата -
Вже наступає зима.
Лист XXV
1. Йдеться про Сціпіона Африканського Старшого (див. прим. 6 до листа XXIV).
Лист XXVII
1. Можливо, йдеться про Гая Кальвізія Сабіна, консула 26 р. н. є.
2. Відповідно до числа муз у цю дев'ятку (згідно з каноном, складеним александрійськими граматиками) увійшли: Алкман, Алкей, Сте-сіхор, Анакреонт, Сапфо, Сімонід Кеоський, Івік, Вакхілід, Піндар.
Лист XXVIII
1. Пор. у Горація (Послання, II, 1, 27):
Змінюють небо, не душу, всі ті, хто рушає за море.
2. Вергілій. «Енеїда», ПІ, 72.
3. Вергілій. «Енеїда», VI, 78-79. Йдеться про Сівіллу з Кум, що в Кампанії (Італія), яка допомогла Енеєві зійти до підземного царства.
4. Тридцять тиранів - очолюване Крітієм (460-403 до н. є.) олігархічне правління в Афінах.
Лист XXIX
1. Марцеллін - ближче не відома нам постать; непевним є, чи саме про нього йдеться у листі LXXVII, 5.
2. Арістон - один із не відомих нам ближче філософів.
3. Скавр Мамерк Емілій - оратор і поет часів Тіберія.
4. Перипатетики - філософи, послідовники Арістотеля; названі від грец. peripatos - крита галерея, що була місцем прогулянок і бесід.
Лист XXX
1. Ауфідій Басе (І ст. н. є.) - римський історик, прихильник Епікура, автор книг про війну з германцями.
2. Сенека послуговується традиційним (Горацій, Сатири, І, 1, 119; Лукрецій, ПІ, 938, 960) образом «ситої» людини, що повинна спокійно відійти з життя, як гість - з бенкету. Див. також кінцівку листа ХСІ: «Наситившись, очікую смерті».
3. Тобто на останньому: у римському цирку колісниці під час перегонів проходили дистанцію довжиною сім кругів; переможця нагороджували вінком із пальмових гілок.
Лист XXXI
1. Йдеться про те, як Улісс (Одіссей), аби проплисти повз Сирен, заліпив своїм супутникам вуха воском («Одіссея», XII, 47- 48).
2. Пеніни, Грецькі хребти - в Альпах; Кандавія - гірська область в Іллірії; Сірти - дві затоки (Велика і Мала) у Північній Африці та прибережні землі, відомі великою кількістю хижаків; Сцілла і Харібда, за легендою, знаходились у Мессінській протоці (між Італією та Сіцілією).
3. Вергілій. «Енеїда», VIII, 365.
Лист XXXII 1. Тобто із Сіцілії, де Луцілій був намісником.
Лист XXXIII
1. Тобто стоїків, на відміну від іншого «табору» на чолі з Епікуром.
2. Туніка з... рукавами...- переважно жіночий одяг.
3. Високо підперезані.- Йдеться про пояс, який носили римські воїни.
4. Тобто Епіку рові.
5. Овідій. «Метаморфози», XIII, 824.
6. Хрія - короткі, подібні до сентенцій відомості про висловлювання або вчинки видатних людей.
Лист XXXIV
1. В оригіналі stimulus (пор. «стимул») - загострений прут, яким підганяли тварин.
2. Пор. у Горація (Послання, І, 2, 40):
Хто розпочав - половину зробив. Тож візьмися за розум!
Лист XXXV
1. Можливо, ремінісценція перекладеної Катуллом знаменитої другої пісні Сапфо, де описано найвищий ступінь тієї «живої насолоди», що викликана безпосередньою присутністю (sedens ad-versus), баченням (spectat) та голосом (audit) близької поетесі особи.
Лист XXXVI 1. Йдеться про Арістояа Хіоського (III ст. до н. є.).
Лист XXXVII
1. Таку присягу складали гладіатори.
2. Переможений гладіатор міг просити ласки у глядачів; коли ті простягали руку з відведеним великим пальцем донизу, це вказувало на їх вимогу добити гладіатора.
3. Вергілій. «Енеїда», II, 494.
Лист XXXVIII
1. Метафора «слова - насіння» - одна з найпоширеніших; пор. в І. Франка: Худеє жниво! Сіялось, мабуть, Замало й не найкращої пшениці. («Зів'яле листя», XIX).
Лист XXXIX
1. В оригіналі breviarium (від brevis - короткий, стислий), тобто стислий виклад чогось. Це слово Сенека вперше впроваджує в літературний обіг.
2. Йдеться про каталоги, що їх складали александрійські граматики.
Лист XL
1. Серапіон - невідомий філософ.
2. Див. «Іліада», III, 222 та І, 249,
3. Публій Вініцій, Азеллій Сабін, Варій Гемін - тогочасні оратори, яких згадує Сенека Старший.