Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Мені це не подобається, — зауважила вона. — Тут очевидно відчувається розпач і непродуманість дій. Мають же вони розуміти, що, якщо вас заарештують за злочин, пов’язаний із наркотиками, ви не дозволите їм так просто запроторити себе у в’язницю.
— Так, — відповів Мікаель.
— Навіть якщо вас засудять, все одно залишиться ризик, що народ повірить вашим словам. Та й ваші колеги з «Міленіуму» напевно не мовчатимуть.
— Крім того, це доволі недешево, — додав Едклінт. — Значить, їхній бюджет дозволяє, не змигнувши оком, викласти сто двадцять тисяч крон плюс вартість кокаїну.
— Само собою, — погодився Мікаель. — Проте їхній план зовсім не поганий. Вони розраховують на те, що Лісбет Саландер потрапить до психлікарні, а я зникну в хмарі підозрінь. До того ж вони гадають, що вся потенційна увага буде звернена на СЕПО, а не на «Секцію». У них досить гарне вихідне посилання.
— Але як вони збираються вмовити відділ боротьби з наркотиками провести у вас удома обшук? Адже анонімної наводки недостатньо, щоб хтось подався вибивати двері до квартири відомого журналіста. А щоб усе це спрацювало, вас необхідно підвести під підозріння в найближчі дні.
— Ну, щодо встановлених ними термінів я не в курсі, — сказав Мікаель, який почував себе втомленим і мріяв, щоб усе скоріше закінчилось.
Він підвівся.
— Куди ви зараз? — поцікавилася Моніка Фігуерола. — Я б хотіла знати, де ви найближчим часом думаєте бути.
— Я в обід зустрічаюся з ТБ-чотири. А потім, о шостій годині, з Ерікою Берґер, за казанчиком з бараниною в Саміра. Нам треба доробити прес-повідомлення, з яким ми збираємося виступити. Решту вечора, швидше за все, проведу в редакції.
Коли він згадав Еріку Берґер, очі Моніки Фігуероли трохи звузилися.
— Я хочу, щоб протягом дня ви підтримували зі мною контакт. Найкраще, якщо ми будемо на зв’язку аж до початку суду.
— Гаразд. Може, мені варто на кілька днів переїхати до вас додому, — сказав Мікаель і посміхнувся, наче пожартував.
Моніка Фігуерола перемінилась на обличчі й поспішно зиркнула на Едклінта.
— Моніка права, — заявив Едклінт. — Гадаю, вам найкраще надто не розгулювати, поки все закінчиться. Якщо вас заарештує наркополіція, вам доведеться до початку суду зберігати мовчання.
— Не турбуйтеся, — запевнив Мікаель. — Я не маю наміру панікувати і ставити справу під загрозу. Робіть свою частину, а я — свою.
«Та, з каналу ТБ-4» заледве могла приховати збудження з приводу переданого Мікаелем Блумквістом нового відеоматеріалу. Її жадібна цікавість викликала у Мікаеля посмішку. Вони протягом тижня ішачили, як звірі, щоб підготувати легкозрозумілий матеріал про «Секцію» для показу по телебаченню. І її продюсер, і начальник інформаційного відділу ТБ-4 відразу збагнули, якою гарячою новиною стане ця історія. Матеріал готувався в якнайсуворішій секретності, і втаємничені в це були всього кілька чоловік. Мікаель поставив умову дати сюжет в ефір лише ввечері на третій день суду, і було вирішено зробити годинний випуск «Новин» з подробицями.
Мікаель уже дав їй можливість погратися з низкою звичайних фотографій, але для телебачення в порівняння з рухомими зображеннями не йде ніщо. Чіткий відеозапис, що показує, як цілком конкретний поліцейський підкидає кокаїн у квартиру Мікаеля Блумквіста, викликав у неї мало не стан екстазу.
— Це буде просто геніально, — сказала вона. — Заставка: СЕПО підкидає кокаїн у квартиру журналіста.
— Не СЕПО… «Секція», — поправив Мікаель. — Їх не можна змішувати.
— Сандберґ же, чорт забирай, працює в СЕПО, — запротестувала вона.
— Так, але насправді він — диверсант, що проник туди. Ти повинна проводити чітку межу.
— Добре, в центрі уваги буде «Секція». Не СЕПО. Мікаелю, ти можеш мені пояснити, яким чином ти вічно виявляєшся вплутаним у такі гучні скандали? Але ти маєш рацію — це буде серйозніше, ніж справа Веннерстрьома.
— Думаю, у мене талант. За іронією долі ця історія теж почалася із справи Веннерстрьома, лише іншого — із справи про шпигунство в шістдесятих роках.
О четвертій годині зателефонувала Еріка Берґер. Вона пішла на нараду до Об’єднання видавців газет, щоб висловити свій погляд на заплановані в «СМП» скорочення, з приводу яких після її звільнення виник великий профспілковий конфлікт. Еріка пояснила, що не встигне, як домовилися, приїхати до шостої години на вечерю в «Казанчик Саміра» і зможе з’явитися там не раніше половини сьомої.
У кімнаті відпочинку, в якій розмістився командний пост Клінтона в ставці на Артилеріґатан, Юнас Сандберґ допоміг ветеранові перебратися з інвалідного крісла на ліжко. Клінтон тільки-но повернувся до офісу «Секції», провівши всю першу половину дня на діалізі. Він почував себе страшенно старим і неймовірно втомленим. В останні дні він майже не спав і мріяв лише про те, щоб усе нарешті закінчилося. Ледве він устиг влаштуватися на ліжку, як до них долучився Георг Нюстрьом.