Сага про Форсайтів

Ет! Брехлива писанина! Він пригадав, як стояв над Вініфред, а вона переписувала те, що він написав олівцем, і як вона сказала, поклавши перо: «А що, коли він повернеться, Сомсе?»— таким дивним тоном, ніби вагалася, погано це чи ні. «Він не повернеться,— відповів він,— поки не розтринькає усіх грошей. Ось чому нам треба діяти негайно». До копії цього листа була прикладена записка, яку Дарті надряпав п'яний у клубі «Айсіум». Сомс волів, щоб не так видно було, що писано її напідпитку. Саме до цього й може причепитися суд. Йому здалося, що він чує голос судді: «Невже ви сприйняли це серйозно! Настільки серйозно, що написали йому цього листа? Ви гадаєте, що він і справді хотів покинути вас?» Але то байдуже! Факт залишається фактом: Дарті поїхав і не повернувся. Прикладена була також і його каблограма: «Повернення неможливе. Дарті». Сомс похитав головою. Якщо цю справу не завершити протягом кількох наступних місяців, це ледащо знову сяде їм на шию. Коли пощастить його спекатися, то це збереже принаймні тисячу фунтів на рік, не рахуючи всіх прикростей, що їх він чинив Вініфред і батькові. «Треба буде підштовхнути Дрімера,— подумав він.— Слід пришвидшити справу».

Вініфред, котра носила тепер щось на зразок напівжалоби, яка дуже пасувала до її білявих кіс і високої постаті, приїхала в Джеймсовому ландо, запряженому Джеймсовими кіньми. Сомс не бачив цього екіпажа в Сіті, відколи батько залишив справи п'ять років тому, і він здався йому тепер страшенно недоладним. «Час не стоїть на місці,— подумав він,— що далі, то більше змін!» Навіть циліндри стали носити рідше. Він запитав про Вела. Вел, сказала Вініфред, написав, що в наступному семестрі збирається грати в поло. Вона вважає, що він попав у чудове товариство. Намагаючись приховати свій неспокій, вона запитала світським тоном:

— Як ти гадаєш, Сомсе, моя справа набуде великого розголосу? Чи напевно вона з'явиться в газетах? Це так погано для Вела і для дівчат

Відчуваючи, як його гризе власна турбота, Сомс відповів:

— Газетярі — страшенні пронози; від них важко що-небудь приховати. Вони вдають, ніби пильнують громадську моральність, а насправді розбещують читачів своїми огидними статтями. Однак цього ще рано боятися. Сьогодні ми тільки порадимося з Дрімером щодо відновлення подружніх прав. Звичайно, він розуміє, що ми хочемо домогтися розлучення; але ти повинна вдавати, ніби щиро бажаєш повернення Дарті — тож спробуй сьогодні грати цю роль.