Поразка демократії

Низькі показники діяльності поліції спричинені фактом демократичного управління. Поліція отримала монополію в сфері контролю за дотриманням законів. Всі розуміють, що якби ExxonMobil отримав монополію на ринку нафтопродуктів, ціни б виросли, а якість товарів і послуг впала б. Цей самий принцип застосовується і до поліції. Поліція - це організація, яка отримує тим більше грошей, чим менше злочинців вони спіймають. Якби поліція досягла успіху в зменшенні кількості злочинів, їх фінансування зменшилося б і працівники втратили б робочі місця. Так само функціонують і інші державні установи. Ви навіть не можете звинувачувати людей, які працюють в таких системах. Лише найстаранніші працівники з високими моральними принципами поводяться інакше, навіть не зважаючи на спокуси системи.

Той факт, що питання в сфері освіти вирішуються демократично, означає, що політики і бюрократи диктують правила, за якими освітні програми мають функціонувати і скільки грошей на це буде витрачено.

Хоча поліція не може похвалитись успіхами в розкритті злочинів, є те, що вони вміють робити дуже добре: заповнювати бланки. Будь-хто, хто колись повідомляв поліцію про злочин, може це підтвердити. Працівники поліції в цьому не винні, їм постійно доводиться підлаштовуватись під нові правила. В Нідерландах з семи тисяч поліцейських, які стали до роботи в період з 2005 до 2009 року, лише 127 активно працюють на вулицях. Згідно з заявами поліції це було спричинено величезним бюрократичним навантаженням, створеним урядовими постановами.

Що ще гірше – поліція отримує більше повноважень, а не менше. Це стало особливо помітним в США після 9/11, коли організації, що відповідають за дотримання законів отримали ще більше влади, наприклад - право проводити превентивні перевірки пасажирів в аеропортах, право встановлювати телефонні підслуховуючі засоби, катування підозрюваних в терактах і порушення правового захисту громадян, тобто те, що в наших правових системах сприймається як належне (Хабеас Корпус).

Чи є альтернатива системі безпеки, яка насаджується на нас зверху. Звичайно. Альтернативою є набуття особами, бізнесом і містами більшого контролю над власною безпекою. Монополія поліції повинна поступитись місцем конкуренції охоронних фірм. Люди не повинні бути змушені платити податки для фінансування державної поліції, а мати можливість найняти приватні охоронні фірми. Це знизить ціни і покращить якість. Навіть зараз, приватний сектор росте, бо люди все більше і більше розуміють, що не можуть покладатись на поліцію.

Те, що діє для освіти і поліції, також має місце і в інших державних секторах, наприклад, охорони здоров’я. Тут також демократичний контроль призводить до зниження якості і збільшення вартості. Тільки уявіть собі інновації, які б мали місце, якби система охорони здоров’я стала частиною вільного ринку.

Факт залишається фактом: люди не отримують те, що потребують, в демократичній системі. Демократичний принцип "один-розмір-на-всіх" призводить до централізації, бюрократії і монополії (характеристики соціалізму). Це неодмінно призводить до низької якості і високих цін.

Якщо ви хочете отримати підтвердження того, що демократія не виконує свої обіцянки, зверніть увагу на те, що політики перед кожними виборами визнають, що уряд все зіпсував. Кожного разу вони обіцяють все змінити – освіту, безпеку, охорону здоров’я і таке інше – на краще. Але вони часто пропонують те саме рішення: надати їм більше грошей і влади, щоб вирішити ці проблеми. Звичайно, таким чином проблеми ніколи не вирішуються, тому що проблеми викликані грошима і владою тих самих політиків.