Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Мовні процеси України вимагають більш дієвого реагування з боку держави. Проте вже зараз можна говорити про важливі здобутки, серед яких — зміцнення позицій української мови в окремих сферах через норми галузевих законів, ухвалених Верховною Радою України у 2015—2016 рр.[30] Зокрема, Закон України «Про державну службу» гранично чітко закріпив вимогу щодо використання державної мови державними службовцями при виконанні посадових обов’язків (ст. 8). Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій» (ухвалений 16 червня 2016 р.) передбачає збільшення присутності української мови в радіо-ефірі[31]. Очікує на доопрацювання заветований Президентом Закон України «Про державну підтримку кінематографії», який створить систему підтримки національних фільмів з обов’язковою вимогою виконання базової звукової версії фільму українською або кримськотатарською мовами.
У кінопрокаті намітилася стійка тенденція до збільшення частки фільмів з дублюванням чи озвученням українською мовою (з 65 % у 2014 р. до 88 % у 2016 р.). Частка фільмів, які демонструвалися із звуковим супроводом російською мовою та українськими субтитрами скоротилася за цей період із 29 % до менш як 4 %. Водночас зростає частка фільмів, що демонструються мовою оригіналу (не російською) з українськими субтитрами, з менш як 6 % у 2014 р. до 12 % у 2016 р.
За кількістю фільмокопій у прокаті перевага української мови є ще відчутнішою: якщо у 2014 р. 73 % фільмокопій були з українським дубляжем чи озвученням, то у 2016 р. цей показник досяг 92 %.
Здобутком слід вважати і збільшення обсягів книговидання українською мовою — з 55 % сумарного тиражу у 2014 р. до 65 % у жовтні 2016 р. Утім, масований імпорт з Росії в рази перевищує випуск книг в Україні.
Важливою позитивною тенденцією у мовній сфері є невелике збільшення — з 89,3 % у 2014/15 навчальному році до 89,5 % у 2015/16 навчальному році — загальної частки учнів, що здобували освіту українською мовою. Зберігається стійка тенденція до збільшення частки випускників шкіл, які обирають українську для складання тестів зовнішнього незалежного оцінювання знань (ЗНО). Ця частка з 2014 р. по 2016 р. зросла на найпопулярніші предмети ЗНО на 1—3 %. У 2016 р. українську мову обрали для складання ЗНО з історії України 93,5 % випускників, з географії — 92,3 %, з біології — 91,3 %, з математики — 88,1 %, з фізики — 87,2 %[32]. Зростання частки випускників, що складають ЗНО українською, корелюється з вимогою чинного Закону України «Про вищу освіту», ст. 48 п. 1: «1. Мовою викладання у вищих навчальних закладах є державна мова»[33].
Нав’язування російськоцентричних цінностей та ідеології шляхом фальсифікації історії. Особливе місце серед гуманітарних інструментів російської гібридної війни проти України є маніпулювання історією для обґрунтування агресивної зовнішньої політики сусідньої держави. Реалізуючи неоімперський проект «русский мир», вона прагне знищити історичну пам’ять українців як важливу підвалину національної консолідації та цементування державності.
Зухвалим прикладом «гібридного привласнення історії»[34] слід назвати відкриття й освячення у Москві пам’ятника князю Володимиру Великому 4 листопада 2016 р. На церемонії відкриття В. Путін назвав князя Володимира «духовним засновником держави російської»[35]. Останніми роками таких спроб було безліч: від сфальшованого «історичного обґрунтування» правомірності анексії Криму[36] до проекту «Новоросія»[37]. На виставці «Моя історія. Рюриковичі», відкритій у московському Манежі 4 листопада 2014 року, просувалася теза про «перенесення столиці до Києва» князем Олегом, тобто малося на увазі, що попередня столиця була в Новгороді, на території сучасної РФ. 11 вересня 2016 р. цю виставку було відкрито в Севастополі, і таким чином місцеві жителі — колишні громадяни України отримали свою дозу псевдоісторичної індоктринації.
На жаль, Україна не дає належної відсічі російським викривленням історії з метою маніпулювання масовою свідомістю громадян. Даються взнаки слабкість державної історичної політики, що має наслідком регіоналізацію історичної пам’яті, недостатня увага держави до історично-просвітницьких проектів та кволе інформаційне забезпечення політики національної консолідації шляхом популяризації історичних знань.
Утім, російська агресія інтенсифікувала процеси дерадянізації та декомунізації, які з 1991 р. просувалися неймовірно повільно. Це — вагомий здобуток як чинної влади, так і громадянського суспільства України. Законодавчі акти про декомунізацію, ухвалені Верховною Радою 9 квітня 2015 р., викликали значний суспільний резонанс. Правовою основою декомунізації стали чотири закони: про засудження комуністичного та нацистського режимів та заборону пропаганди їхньої символіки; щодо відкриття архівів КДБ; про правовий статус та вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті; а також про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні (усі набрали чинності 21 травня 2015 року).