Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
На інституційному рівні становленню таких регіональних структур політичного впливу сприяло існування мажоритарної складової виборчої системи України, а також зловживання статусом недоторканності народних депутатів.
Існування системних проблем та політичних ризиків неформальних мережевих структур політичного впливу в регіонах підтвердили результати виборів до місцевих рад у жовтні 2015 р. На окрему увагу заслуговують Донецька та Луганська області, де представники «Опозиційного блоку» — вихідці з Партії регіонів відновлюють структуру політичного контролю як на рівні мажоритарних округів, так і місцевих рад усіх рівнів. У разі проведення реформи децентралізації саме такі неформальні регіональні структури політичного впливу стануть головними механізмами прийняття рішень, що може призвести до підміни реальних потреб і вимог регіонального розвитку політичними інтересами партій та політиків проросійського спрямування.
Головною перепоною для реалізації такого сценарію може стати лише запровадження норм, які сприятимуть більшій прозорості діяльності політичних партій, підтримуватимуть широке представництво та відкриту конкуренцію політичних сил і встановлюватимуть межі депутатської недоторканності.
На місцевому рівні, в рамках реформи децентралізації, має бути збережено повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо припинення незаконних і неконституційних рішень місцевих рад та запроваджено механізм політичної відповідальності шляхом розпуску таких рад.
Терміново має бути поставлене питання про зміну змішаної виборчої системи на пропорційну систему відкритих партійних списків, яка б стимулювала політичні партії висувати кандидатури, що користуються підтримкою на місцях. Це частково зніматиме напругу щодо обмежених можливостей участі місцевих груп у процесі прийняття рішень на центральному рівні.
Має продовжуватися реформа фінансування політичних партій. Зокрема, державними коштами повинні розпоряджатися не центральні керівні органи політичної партії, а низові організації, які безпосередньо працюють із виборцями. Іншим запобіжним інструментом, що ускладнюватиме використання тіньових коштів, отриманих корупційним шляхом, стане діюча система електронного декларування доходів та видатків і ефективний постійний нагляд Національного агентства із запобігання корупції за достовірністю наданих даних.
Варто врегулювати питання відповідальності народних депутатів за порушення присяги, зокрема внаслідок участі у діях, які загрожують демократії, суверенітету та територіальній цілісності. Зокрема, під поняття порушення присяги варто підвести свідомі дії щодо порушення регламенту Верховної Ради, особливо під час ухвалення законів. Це унеможливить повторення подій на кшталт тих, які сталися 16 січня 2014 р.
Стосовно вирішення проблеми недоторканності народних депутатів необхідно спиратися на досвід європейських держав, у яких парламентська демократія була встановлена після тривалого досвіду авторитарного та тоталітарного правління (ФРН, Італія, Іспанія). Саме в цих випадках нормативне регулювання обмеження недоторканності парламентарів спирається на баланс між необхідністю їхнього захисту від зовнішнього тиску та дотриманням принципів верховенства права і рівності всіх перед законом.
14.3. Новий вимір інформаційної політики України
Агресія Російської Федерації вплинула не лише на політичну, соціальну, економічну, військову сфери, але й поставила Українську державу перед складними викликами для державної інформаційної політики. Сьогодні Україна все ще перебуває в процесі осмислення цієї нової реальності й механізмів спротиву інформаційній агресії, переоцінки концепції державної інформаційної політики і подолання наслідків агресії для інформаційного простору держави.
Загальною проблемою стала очевидна нормативно-правова неготовність держави реагувати на нові загрозливі ситуації. Це стосується як практичних механізмів обмеження пропагандистського мовлення агресора, так і складнощів виходу із самої логіки «мирного інформаційного розвитку». Варто відзначити, що такий процес переосмислення, принаймні на рівні нормативно-правових документів, не закінчився і сьогодні. Підтвердженням цього є існуюча ситуація, коли, крім основних безпекових документів Української держави (Стратегія національної безпеки України, Воєнна доктрина України), більшість інших профільних нормативних документів, у т. ч. законодавчо закріплені пріоритети державної інформаційної політики, залишаються без змін.