Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Здобутки у сфері культури та мистецтва. Експерти визначають роль культури як опосередкованого, але особливо дієвого учасника процесів примирення, який через освіту і наставництво інформує суспільство і виконує роль гіда[60]. Як репозиторій цінностей, тлумачень, традицій та знань суспільства, саме культура вказує шляхи і патерни для виходу з кризи, зцілює cпільноту, протистоїть гібридним загрозам, що їх провокують конфлікти та нестабільність, посилюючи вразливість суспільства.
У контексті боротьби з гібридними загрозами активізувалася ідея об’єднання та співпраці віддалених областей України. Вагомим мистецьким явищем став проект «Театр Переселенця», що мандрує сьогодні містами України та Європи і позиціонує себе як документальний театр, де немає акторської гри і сценаріїв, натомість є майданчик свідчень кожного, хто хоче висловитися і бути почутим. Найчастіше учасниками театру виступають переселенці з Донецької та Луганської областей, військові та волонтери, які перебували у зоні бойових дій. Цінність проекту полягає як у проговорюванні мистецтвом суспільних травм та надважливих змістів (переселенці як гуманітарна катастрофа всієї Європи, починаючи з Другої світової війни), так і в збагаченні культурного контенту новими інструментами.
Нині обговорюються можливості державної підтримки для старту та втілення проекту «Культурна столиця України» (ініційованого режисером В. Троїцьким) Проект привертатиме увагу суспільства до культурних особливостей міст України, тим самим заохочуватиме до підвищення статусу малих міст, активізуватиме внутрішній туризм.
Недержавні ініціативи в цьому напрямі вже створили кілька патернів. На розбудову діалогу в суспільстві інструментами сучасного мистецтва спрямована програма «Культурна дипломатія між регіонами України». Руйнуючи міфи і стереотипи в уявленнях одне про одного українців з різних регіонів країни, успішно діє соціокультурний форум «ПогранКульт». Створюються умови для спільних проектів митців, які представляють різні регіони, а також для комунікацій через резиденції та вистави. Міждисциплінарний характер подій «ДонКульту» (Київ, 2014; Львів, 2015) та «ГаліціяКульту» (Харків, 2016) забезпечує культурну дифузію як основу цього діалогу.
Внесок культури у відновлення та розбудову миру в Україні має перспективи з огляду й на економічний потенціал креативних індустрій. Українські міста, де культура поєднується з малим і середнім бізнесом (Львів, Івано-Франківськ), відзначаються інтегрованістю громади у розбудову міського простору, високим рівнем відповідальності і самосвідомості місцевих жителів, довірою до інших громадян та до влади, можливістю впливати на її формування й подальшу діяльність, нетолеруванням корупції, високим рівнем екологічної свідомості.
Одним із результатів такої співпраці є отримання Львовом статусу «Місто літератури ЮНЕСКО» (з грудня 2015 р.), що засвідчує підвищення рівня життя львів’ян та інтеграцію України до світового культурного контексту, а також стимулює нову хвилю культурного туризму.
Роль культури як якісного інструменту позитивних змін у країні помітна у таких містах, як Слов’янськ, Краматорськ та Дружківка. Візуальна присутність українських маркерів та усвідомлення громадянами потреби у цілісності держави для безпеки і добробуту поєднуються з програмами економічного та соціального розвитку міст. Спільними зусиллями громад, меценатів та чиновників створюються міські простори (проект «Парк Шовковичний» та платформа «Теплиця» у Слов’янську, Перший урбаністичний фестиваль у Дружківці), а ідеї щодо їх розвитку генеруються через культурні події. Відкриття муралів, кінотеатрів просто неба, перфоманси від художників («Профілактика окупації» з художницею А. Кахідзе у Слов’янську), проектування дитячих просторів самими дітьми на майстер-класах з ліплення, концерти та лекції — шляхи, якими культура сприяє економічному та соціальному оздоровленню звільнених територій, залучаючи місцеве населення до політики відновлення та розбудови миру.
Позитивні зрушення в суспільному розвитку вимагають подолання стереотипу щодо культури як окремого другорядного вектора державного управління.