Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Збройний конфлікт став особливо тяжкою психологічною травмою для українських дітей. Проблема соціалізації дітей війни вже формує серйозний виклик для української системи освіти та суспільства загалом[51]. Її вирішення значною мірою визначатиме майбутнє нашої держави, оскільки російська військова агресія нівелює фундаментальні принципи моралі мирного життя та деформує норми поведінки громадян України, чиє формування відбувалося під час війни. Втім, сьогодні існує чітке розуміння, що освітня політика за нинішніх реалій є важливим складником асиметричної відповіді на виклики гібридної війни.
Здобутки в освітньо-науковій сфері. Незважаючи на важкі обставини, українські школярі з тимчасово окупованих українських територій мали можливість завершити навчання у будь-якій школі України та отримати державний документ про освіту 2016 року. Завдяки спрощенню умов проходження зовнішнього незалежного оцінювання для молоді з ОРДЛО та Криму, українським освітянам вдалося подолати негативну тенденцію зменшення набору студентів з тимчасово окупованих територій. 12 освітніх центрів «Крим — Україна» та 28 освітніх центрів «Донбас — Україна» допомагали вступникам із цих регіонів[52].
Навчальний процес налагоджено й у прилеглих до зони проведення АТО та звільнених від бойовиків населених пунктах. У Донецькій області функціонують 553 дитсадки і 601 школа. У 23 школах області організовано дистанційне навчання[53]. У 2016 р. на Донеччині коштом державного бюджету було відремонтовано 184 об’єкти освітньої інфраструктури.
П’ять новостворених опорних шкіл Донецької області дистанційно забезпечують освітою дітей, змушених залишатися на тимчасово окупованій території. Загалом на Донеччині до кінця 2016 р. планується відкрити 21 опорну школу з українською мовою навчання[54].
Досвід 2014—2016 рр. засвідчує перспективність стимулювання вступу до українських ВНЗ випускників з тимчасово непідконтрольних територій. Позитивні ефекти таких заходів не обмежуються безпосереднім відпливом здібної молоді з утримуваних сепаратистами районів. Дистанційне навчання, спрямоване на підготовку до подальшого навчання в українських навчальних закладах, формує в учнів, їхніх родичів та знайомих позитивне ставлення до України та полегшує процеси соціокультурної реінтеграції.
Позитивом від переміщення великої кількості викладачів і студентів зі сходу України стала можливість українців із різних регіонів особисто контактувати, на власному досвіді переконуючись у спільності основних цінностей та прагнень. Переміщення ВНЗ надало імпульс їх педагогічним колективам активніше використовувати методи дистанційного навчання, що базуються на новітніх інформаційно-комунікаційних технологіях. Показово, що у 2016 році один із переміщених ВНЗ, Донецький національний університет, увійшов у складі шести українських університетів до рейтингу Quacquarelli Symonds найкращих ВНЗ світу[55]. Подальший розвиток та використання потенціалу технологій дистанційного навчання може стати для України не лише одним із перспективних напрямів подолання наслідків гібридної війни у сфері освіти, а й механізмом оновлення освітньої системи відповідно до сучасних стандартів.
Одним із пріоритетів розвитку освіти стало громадянське, національно- та військово-патріотичне виховання. «Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016—2020 роки»[56], «Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді»[57], Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2016—2020 рр.[58] визначають стратегічний напрям у патріотично-виховній роботі дітей та учнівської молоді. Нова редакція «Концепції впровадження медіаосвіти в Україні» (2016)[59] спрямована на швидке впровадження медіаосвіти як інструменту формування критичного ставлення до отримуваної інформації, практичних навичок аналізу щодо виявлення маніпуляцій, оцінювання достовірності та об’єктивності медіа-повідомлень.
Втрати в культурній сфері. Російська агресія боляче вдарила по культурній сфері України. Ще не до кінця усвідомленою втратою стали знищення та руйнація історичних пам’яток у результаті тимчасової окупації окремих українських територій. Фахівці з музейної справи зазначають, що Україна втратила орієнтовно 2 млн музейних експонатів: археологічних, коштовностей, прикрас, художніх витворів тощо.
За інформацією Міністерства культури, на тимчасово окупованих територіях Україна залишила 70 музеїв: 35 — у Криму й 35 — у Донецькій та Луганській областях. Держава не мала механізмів і планів для їх евакуації. Відсутні упорядковані бази даних музейних фондів, як і точна інформація про викрадені цінності, що уможливлює масштабні крадіжки та мародерство. Кількість археологічних пам’яток, залишених на тимчасово окупованих територіях, не відома навіть приблизно, а фахівці застерігають про початок діяльності «чорних археологів» у ОРДЛО.