Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Биографии и мемуары » Що з тебе виросте, Фрітьофе? Людина, яку покликало море
Що з тебе виросте, Фрітьофе? Людина, яку покликало море - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Що з тебе виросте, Фрітьофе? Людина, яку покликало море

Электронная книга - «Що з тебе виросте, Фрітьофе? Людина, яку покликало море». Краткое содержание книги:

Відомі сучасні польські письменники розповідають про славетних норвезьких
полярників-першопрохідців Фрітьофа Нансена (1861–1930) і Руала Амундсена (1872–1928), які
під час своїх героїчних, сповнених незвичайних пригод експедицій зробили ряд видатних
географічних і наукових відкриттів.
1 ... 210 211 212 213 214 215 216 217 218 ... 231
Перейти на страницу:

«Хоч Північного полюса я й не досяг, зате знайшов шлях до сердець співвітчизників», — сміливо міг сказати тепер Руал Амундсен.

Ніколи ще його не зустрічали таким потоком вітань, як зараз, коли він уздовж норвезького узбережжя повертався з експедиції. Міста, містечка й найменші селища вітали національного героя прапорами, школи висилали в порти делегації, робітники на верфі кидали роботу, рибалки — лов. Кожен як міг ушановував великого Руала.

І Амундсен уже не мучився тим, що «Мод» не дісталася до полюса, що вона не досягла навіть тих широт, до яких тридцять років тому доплив Фрітьоф Нансен. Дрейф «Мод» не був марний. Наукові спостереження, які сумлінно й регулярно провадилися на судні протягом багаторічного рейсу і які згодом доктор Свердруп опрацював і опублікував у п'ятьох грубих томах, були надзвичайно цікавим матеріалом для вчених. Але цей вагомий внесок в науку по-справжньому було оцінено значно пізніше. Проте, коли 1925 році «Мод» прибула в Ном, жоден з кредиторів Амундсена не думав про цінні наукові відкриття. Всі вони вимагали тільки одного: негайно сплатити борги. Заклопотаний підготовкою нової повітряної експедиції, Амундсен не міг задовольпити ці вимоги, і «Мод», що мужньо боролася із стихією Арктики, було продано з торгів як звичайне транспортне судно.

МОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ — СУХОПУТНІ, МОРСЬКІ ЧИ ПОВІТРЯНІ — ВИРУШАЮТЬ ТІЛЬКИ ПІД НОРВЕЗЬКИМ ПРАПОРОМ

— Отепер ви, пане капітане, уже напевно згорнете вітрила і назавжди заякоритеся над Буннефіордом? — запитав жартома кореспондент і націлився олівцем у блокнот, чекаючи відповіді.

— Чого б то? Я тільки розгортаю їх, — усміхнувся Амундсен. — Наступного року вирушаю в нову експедицію із Шпіцбергену на Аляску. Але цього разу я обрав дирижабль.

— Ви, мабуть, полетите з професором Екенером на «Цеппеліні»? Цей німецький дирижабль має вже на своєму рахунку чимало успішних польотів. Нібито сам Нансен збирається взяти участь у цій міжнародній повітряній експедиції і навіть очолити її.

— А я ні. Ви добре знаєте, що мої експедиції вирушають тільки під норвезьким прапором.

— Ще одне делікатне запитання. Пробачте, якщо я невдало сформулюю його. Наші читачі цікавляться… Навіщо це все вам? Ви вже досягли слави, живете забезпеченим життям, здійснили свої мрії. Навіщо ж вам знову рискувати?

— Навіщо? — Холодний погляд розумних очей Амундсена ніби ставив бар'єр перед настирливим газетярем, — Навіщо? — вже лагідніше повторив полярник. — Ви не зрозумієте мене, коли я скажу, що це потрібно мені для того, щоб затушкувати білі плями на карті, щоб намилуватися краєвидом білих просторів, по яких ще не ступала людська нога, просторів, на які сотні тисяч чи сотні мільйонів років дивилися тільки зірки, щоб бути першою людиною, яка порушить їх спокій. — Амундсен запалювався все більше. — Коли робиш відкриття, сповнюєшся почуттям щастя. Цього не може зрозуміти той, кому ніколи не доводилося зненацька побачити в імлі, перед носом корабля, чи над вкритими інеєм спинами собак, або під крилами літака обриси невідомої землі, землі чистої, не закаляної ні зрадою, ні підлістю. Вона кличе до себе, притягує, мов магніт. Ні, не вслухайтесь: цей поклик не кожному дано почути.

І вже через кілька годин радіостанції і телетайпи рознесли в усі закутки світу сенсаційну звістку про нові плани невгамовного норвежця. Кожна його доповідь, кожний публічний виступ закінчувалися вибухом загального ентузіазму. Немов із рога достатку на нього знову посипалися запрошення до європейських і американських столиць. І знову нагороди, почесті, мистецьки виписані на пергаменті дипломи, пам'ятні медальйони — золоті, платинові, оздоблені діамантами…

1 ... 210 211 212 213 214 215 216 217 218 ... 231
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)