Вершник без голови
- Автор: Майн Рид Томас
- Год: 1983
- Язык: украинский
- Год: "Веселка"
- Переводчик: Владимир Иванович Митрофанов
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Вершник без голови». Краткое содержание книги:
Це один в найпопулярніших пригодницьких романів широковідомого англійського письменника XIX ст., у яких веливодушність і благородство протистоять злу й насильству.
«Лицарі» ображені її невибагливістю, моралісти шоковані відвертим зізнанням про нічне побачення в саду; а ще не забудьмо й про заздрощі до «щасливчика», якого вона так рішуче боронила.
Свідком знов викликають Колхауна, і його додаткові фальшиві свідчення ще дужче розпалюють ворожість до підсудного. Кожне слово в них — брехня, але всі його твердження здаються цілком вірогідними.
І знову натовп обурено й лиховісно гуде. Знову чути крик: «Повісити!» — цього разу ще гучніший і лютіший, ніж перше. Та й у діях, що супроводять цей крик, виявляється вже цілком певна погроза: чоловіки рішуче знімають куртки, підкидають догори капелюхи. Жінки у фургонах — і навіть вищого стану, ті, що в каретах, — здається, дихають такою ж несамовитою люттю проти підсудного, — усі, крім отієї одної, що сховалася за завісками каріоли.
Власне, і її душа збурена, але з іншої причини. І коли вона й тремтить тепер, то не зі страху, а з гіркої свідомості того, що сама викликала цей новий спалах гніву. В ці чорні хвилини вона згадує лиховісні слова Колхауна — що вирішальні докази проти Моріса Джеральда суд почує з її, Луїзиних, уст.
Галас довкола не вщухає, стає дедалі погрозливіший. Лунають гучні звинувачення проти підсудного, розра- ховані на те, щоб іще дужче розпалити натовп. Загальна лють щомить розбурхується і наростає.
Суддя Робертс уже не в змозі вгамувати пристрасті, і схоже на те, що його от-от буде усунуто і місце його заступить незаконний суддя Лінч.
Що ж станеться тоді з Морісом Джеральдом? Не буде далі ні суду над ним, ні присуду — адже вирок уже винесено натовпом. Не буде останнього слова чи передсмертної сповіді — тільки негайна страта. Вправним вішальникам вистачить хвилини, щоб надіти приреченому на шию зашморг і перекинути мотузку через гілляку дуба, яка простяглась у нього над головою.
Так думають майже всі присутні і тільки й чекають, щоб хтось із натовпу, найлихіший і найсміливіший, дав почин.
Та, на щастя, є там і такі люди, які не поділяють цього прагнення і сповнені рішучості довести справу до іншого кінця. Кілька чоловіків у військових мундирах збуджено радяться між собою. То офіцери форту разом із самим комендантом.
Ця швидка нарада триває всього кільканадцять секунд. Потім лунає різкий звук ріжка — дати цей сигнал наказав майор. І майже в ту. саму мить із-за частоколу, що замикає форт позаду, з'являється загін із сорока драгунів та стількох же стрільців. Поминувши ворота, вони простують до великого дуба, а там мовчки, незворушно розходяться шерегами і з трьох боків обступають суд.
Усі затихають і вражено дивляться на цю несподівану яву. Натовп не тільки змовкає, а й ураз сумирнішає, добре збагнувши мету цього застережного заходу, вчасно вжитого завбачливим комендантом форту. Стає зрозуміло, що про суд Лінча тепер годі й думати. Закон знову вступає у свої права.
Ніхто й слова не каже, коли суддя Робертс поновлює судове засідання, яке так грубо урвали.
— Громадяни! — гукає він, докірливо дивлячись на натовп. — Суд має йти законним чином. А закон один і для Техасу, і для всіх інших штатів, ви й самі повинні це розуміти. То невже ж ви повісите людину, не давши їй сказати слова на своє виправдання? Це було б і незаконне, і несправедливе діяння — просто вбивство!
— А хіба він сам не вбивця? — заперечує один з горлорізів, що купчаться біля Колхауна. — От хай і дістане по заслузі за те, що вчинив з молодим Пойндекстером.
— Це ще не доведено. Ви не чули всіх свідчень. Заждіть, поки суд допитає свідків другої сторони. Оповіснику! — звертається суддя до судового чиновника. — Викликайте свідків оборони.
Оповісник викликає Феліма О'Нійла.
Розповідь колишнього помічника стайничого, плутана, повна недоладностей, а багато в чому й просто неправдоподібна, навряд чи схиляє присяжних на користь його господаря. Адвокат із Сан-Антоніо квапиться скоротити його допит, покладаючи більше сподівань на іншого свідка.
Його викликають одразу ж по тому.
— Зебулон Стамп!
Ще не встигає змовкнути голос оповісника, як з натовпу виступає високий дужий чоловік, і всі впізнають Зеба Стампа, найпершого мисливця в околиці. За три-чотири сягнисті кроки він підходить до місця, призначеного для свідків. Йому, як належить, дають Біблію, велять проказати всі відомі слова присяги, а тоді поцілувати ту святу книгу.