Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Важким тягарем для держави була й залишається недосконала пенсійна система. Експеримент зі зниженням ставки ЄСВ не спричинив детінізації заробітних плат, натомість посилилося навантаження на державний бюджет, а рівень пенсій залишився неприпустимо низьким. Немає відчутних зрушень у сфері боротьби з безробіттям. Попри обіцянки урядовців, Державна служба зайнятості не перетворилася на Національне агентство зайнятості, що мало б поширити її послуги на всіх шукачів роботи, а не лише на безробітних. Необхідною є оптимізація функціонування новоствореного Фонду соціального страхування.
Невдало відбувалося й реформування сфери ЖКГ. Політика субсидування запроваджених захмарних тарифів для родин, які не в змозі оплачувати відповідні послуги, не покращує їх життя, а забезпечує стабільне джерело доходів для природних монополій.
За таких умов актуальним залишається:
• приведення у відповідність до реальних умов життя базового державного соціального стандарту — прожиткового мінімуму, що має бути орієнтиром для інших соціальних стандартів;
• підвищення мінімальної зарплати та введення галузевих мінімальних заробітних плат;
• зняття мораторію на перевірки підприємств стосовно забезпечення прав працівників;
• запровадження адресного принципу грошової соціальної підтримки вразливих категорій населення на підставі перевірки нужденності, проведення ревізії існуючих пільг, надбавок, доплат, компенсацій тощо, наданих за ознакою приналежності до певної соціальної групи.
Навіть в умовах гібридної війни довгострокова соціальна політика України має бути орієнтована на послідовне підвищення рівня життя населення та забезпечувати комплексний розвиток людського потенціалу на засадах соціальної справедливості, згуртованості та відповідальності.
Загострення проблем соціального забезпечення сектору безпеки та оборони. Практика протидії російській агресії засвідчила, що потужність національного сектору безпеки і оборони України значною мірою визначається ефективністю механізмів проведення в ньому соціальної політики. Титанічні зусилля волонтерів, мобілізація здорових політичних сил та підприємницьких кіл обумовили не бездоганне, але прискорене зростання нових форм та джерел соціальної підтримки військових та інших учасників АТО. Водночас мобілізаційні процеси 2014—2016 рр. виявили, що вагомим гальмом системного відродження обороноздатності держави є недостатність соціальних мотиваторів, неефективність бюрократичних структур та механізмів, некомпетентність та зловживання у процесах призначення та надання соціального забезпечення.
Слід зазначити, що вирішення соціальних проблем сектору безпеки та оборони постійно перебувало в полі зору законодавчої та виконавчої влади України. Зокрема:
— самозайнятих осіб, призваних на військову службу під час мобілізації, звільнено від сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Уточнено механізми збереження посад, розміру заробітку мобілізованих працівників та тих, хто продовжує службу за контрактом. Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
— деталізовано умови захисту військовослужбовців та мобілізованих осіб від штрафних санкцій, пені за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами та організаціями, банками;
— дітям військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок проходження військової служби, надано право бути зарахованими до навчальних закладів військового спрямування. Дітям, один з батьків яких загинув, надано можливість бути зарахованими поза конкурсом до вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів;
— удосконалюється система речового забезпечення, встановлено грошові винагороди за успішне виконання бойових завдань та знищення ворожої техніки, покращується система надання первинної медичної допомоги та евакуації поранених із зони бойових дій, сформовані процедури виплат грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності;
— функціонує система визначення участі осіб у проведенні антитерористичної операції та надання відповідного статусу, який на листопад 2016 р. отримали уже понад 183 тис. громадян.
Водночас деклароване збереження робочих місць для мобілізованих залишилося не реалізованим на практиці. Повільно вибудовується система харчового, речового та побутового забезпечення військовослужбовців, що обумовлює високий рівень захворювань, погіршення психологічного клімату, не сприяє високому іміджу військової служби в суспільстві.