Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Окрім того, саме гібридність війни актуалізувала питання участі суб’єктів господарювання у забезпеченні стійкості функціонування КІ. У період загострення збройного конфлікту на Донбасі були випадки, коли керівники чи власники підприємств (особливо приватного сектору) намагалися використати кризову ситуацію у власних інтересах. Так, під час бойових дій, що призводили до пошкодження електроенергетичної інфраструктури (зупинка ТЕС, руйнування підстанцій та ліній електропередач), електричні станції на мирній території зупинялися не тільки через відсутність вугілля, але й на ремонтні роботи. При цьому їх власники скаржилися на низькі тарифи на електроенергію, що не дозволяють забезпечити надійну роботу електростанцій[18].
Завдання держави у сфері захисту КІ. Загалом, гібридна агресія поставила перед сектором безпеки і оборони України нові завдання щодо посилення спроможності забезпечити стійкість та сталість суспільного розвитку, у т. ч. шляхом формування державної системи захисту критичної інфраструктури. Майбутнє слід будувати з огляду на те, що «інфраструктурна війна» стає реальним робочим інструментом агресії. Тому на перший план виходить завдання забезпечити спроможність КІ виконувати свої функції навіть у випадку пошкодження її окремих об’єктів.
Цей напрям відомий у світовій практиці як «планування на випадок кризових ситуацій (contingency planning) та застосовується як у державному управлінні, так і в управлінні суб’єктами господарювання різних форм власності.
Таке завдання вимагає ухвалення відповідного законодавства, яке б відобразило нові принципи державної політики щодо захисту критичної інфраструктури. Першим кроком у напрямі постановки проблеми та формування такої системи стала «Зелена книга з питань захисту критичної інфраструктури»[19], розроблена Національним інститутом стратегічних досліджень. У ній сформовано основні концептуальні засади цього напряму безпекової політики, визначено стратегічні цілі, принципи побудови, суб’єкти та завдання системи захисту КІ, а також основні механізми реалізації відповідної державної політики.
13.5. Протидія соціальним інструментам гібридної війни
Російська гібридна агресія завдала відчутних втрат соціальній сфері України. Її наслідками стали подальше поширення бідності та поглиблення майнового розшарування населення, руйнування соціальної інфраструктури анексованих і окупованих територій, згортання можливостей держави щодо фінансування соціальної сфери, загострення проблем соціального забезпечення сектору безпеки та оборони, фізичні та міграційні втрати населення.
Поширення бідності і поглиблення майнового розшарування населення. До початку російської агресії показники абсолютної бідності в Україні зменшувалися. Натомість її розгортання не лише загострило існуючі проблеми соціальної сфери, а й зумовило раптове зубожіння майже 5 млн осіб (з 6 млн мешканців зони АТО) внаслідок миттєвої втрати житла, майна, доходів. Більшість із понад 1,8 млн внутрішньо переміщених осіб не мали заощаджень, здатних компенсувати понесені ними матеріальні втрати, або ж кваліфікації, яка б гарантувала належне відновлення трудових доходів на новому місці проживання. Лише впродовж 2015 р. рівень бідності в Україні за критерієм розрахункового прожиткового мінімуму зріс удвічі, сягнувши 59,3 %[20].
Різке падіння рівня життя та надмірна диференціація доходів посилює соціальну напруженість у суспільстві, зумовлює ризик ескалації соціальних девіацій та соціопатичних проявів, зростання рівня злочинності.
Для подолання цих загроз Уряд вдавався до спрощення умов ведення підприємництва, зменшення податкового і обов’язкового соціального навантаження, оптимізації соціальних видатків держави та концентрації зусиль на протидії найгострішим ризикам.
Водночас регуляторно-податкове стимулювання соціальних зобов’язань та відповідальності бізнесу значною мірою супроводжувалося компенсацією проблем підприємців за рахунок найманих працівників. Не кращий шлях було обрано й для оптимізації системи соціальних видатків, що призвело до підриву навіть задовільно працюючих механізмів.
Очевидно, що для досягнення соціальної безпеки в умовах гібридної агресії мають бути змінені акценти державної соціальної політики, зокрема, політики доходів у частині їх легалізації та оподаткування, випереджального зростання доходів найменш забезпечених верств населення, забезпечення основних соціальних стандартів.