Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Попри всі економічні труднощі та необхідність максимальної раціоналізації бюджетних витрат, скорочення масштабів соціальної підтримки населення не повинно створювати підґрунтя для соціального невдоволення. Оптимізація соціальної інфраструктури має відбуватися поступово та синхронізуватися зі зростанням доходів населення і розвитком якісних альтернатив у приватному та муніципальному секторі. Має бути завершений перехід до адресної, персоніфікованої та визначеної у часі соціальної підтримки.
Руйнування соціальної інфраструктури анексованих і окупованих територій. Російська агресія призвела до втрати значної частини соціальної інфраструктури України, розташованої на тимчасово непідконтрольних територіях (Крим, окупована частина Донбасу); руйнування зв’язків між її об’єктами; перевантаженості соціальної інфраструктури на прилеглих до зони конфлікту територіях; розбалансування системи управління та зменшення можливостей фінансування.
Внаслідок анексії Криму Україна втратила майже 4 тис. підприємств та установ соціальної сфери, потужний санаторно-курортний комплекс як державної, так і приватної та муніципальної власності. Сума заявлених збитків (без втрати шельфу, корисних копалин, втраченої вигоди) становить 1,18 трлн грн (за курсом 15,76 грн/дол. США). Було втрачено інфраструктуру у сферах пенсійного забезпечення, соціальної допомоги та послуг, зайнятості тощо. Сукупна шкода, заподіяна об’єктам інфраструктури та надання соціальних послуг, оцінюється приблизно у 463 млн дол. США, сумарна потреба в коштах для їх відновлення — у 1257,7 млн дол. США[21]. Очевидно, що Україна має послідовно вимагати від Російської Федерації компенсації завданих збитків та вартості відновлювальних заходів у рамках стратегії деокупації АР Крим.
Пріоритетними напрямами державної регіональної політики у Донецькій та Луганській областях визначено відновлення пошкодженої інфраструктури (доріг, залізничної інфраструктури, електричних та водопровідних мереж); забезпечення безперебійного енерго-, газо- та водопостачання об’єктів соціальної сфери, освіти, охорони здоров’я та промисловості; відновлення роботи комунального транспорту; покращення епідеміологічної ситуації; задоволення соціальних потреб мешканців і внутрішньо переміщених осіб тощо[22]. Для реалізації цих завдань розроблений відповідний План заходів[23].
У серпні 2016 р. Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Державної цільової програми відновлення та розбудови миру у східних регіонах України, першим стратегічним компонентом якої передбачено відновлення критичної інфраструктури та ключових соціальних послуг. Прийняття такої Програми, зокрема, дасть змогу перейти від заходів термінової гуманітарної допомоги до системного відновлення нової якості соціальної сфери. З метою закріплення нових практик соціальної взаємодії слід використовувати допомогу міжнародних та неурядових організацій, доцільно також збільшити державне замовлення з підготовки фахівців соціальної роботи.
Згортання можливостей держави щодо фінансування соціальної сфери. Гібридна війна завдала потужного удару по можливостях держави виконувати поточні соціальні зобов’язання, реагувати на нові соціальні виклики та здійснювати реформи. Соціальні стандарти, незважаючи на їх невідповідність суспільним очікуванням, тривалий час були заморожені. Уряд пішов на ризиковані кроки щодо пом’якшення соціальних зобов’язань підприємців (мораторій на перевірки підприємств, різке зниження ставки ЄСВ, усунення коефіцієнтів ризику виробничого середовища тощо). Однак негативні соціальні наслідки цих рішень переважають економічні вигоди. Обраний шлях стимулювання підприємництва не покращив становище працівників. Натомість зросли масштаби порушення їхніх трудових прав, почастішали затримки з виплатою заробітної плати, активізувалася тінізація діяльності та зайнятості.
З огляду на російську агресію, у 2015—2016 рр. структура державного бюджету змінилась на користь військових видатків, у т. ч. і за рахунок видатків соціальних. Проте оптимізації соціальних виплат та пільг не відбулося. Як і раніше, вони роздаються за формальними категорійними ознаками. Це розпорошує кошти між великою кількістю споживачів таких пільг, серед яких певна частина не відповідає критеріям щодо їх надання.