Рукопис, знайдений у Сараґосі
- Автор: Потоцкий Ян
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Піраміда
- ISBN: 978-966-441-411-8
- Переводчик: Виктор Дмитрук
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Рукопис, знайдений у Сараґосі». Краткое содержание книги:
Припустимо, що час приходу на світ — це початок координат, де X та Y ще дорівнюють нулю. Ти народжуєшся, сеньйоре, і через рік ордината становитиме 31/10. Наступні ординати вже не зростатимуть на 31/10. Тому різниця від нуля до істоти, яка ледь белькоче про найелементарніші поняття, є значно більшою від будь якої наступної різниці.
У людини в два, три, чотири, п’ять, шість, сім років ординати активності становитимуть 44/10, потім 54/10, 62/10, 69/10, 75/10, 80/10, тобто різниці становлять 13/10, 10/10, 8/10, 7/10, 6/10, 5/10.
Ордината чотирнадцяти років становить 109/10, а сума різниць в усьому другому семиріччі не перевищує 29/10. У чотирнадцять років людина щойно стає юнаком і залишається ним у 21 рік, однак сума різниць протягом цих семи років становить лишень 18/10, а від 21 до 28 років — 12/10. Нагадую вам, що моя крива лінія представляє тільки життя тих людей, пристрасті яких є поміркованими і які є найактивнішими, коли минуть свій сороковий рік і наближаються до сорок п’ятого. Для тебе, сеньйоре, у житті якого кохання було головним чинником, найбільша ордината повинна була прийтися принаймні на десять років раніше, так десь між тридцятим і тридцять п’ятим роками. А отже ти повинен був зростати відносно швидше. Насправді найбільша твоя ордината припала на 35 рік, тому я будую твій еліпс на великій осі, поділеній на 70 років. Тому ордината чотирнадцяти років, яка у людини поміркованої становила 109/10, у тебе становить 120/10; ордината 21 року замість 127/10 у тебе становить 137/10. Зате на 42 році життя у людини поміркованої активність все ще зростає, а у тебе вона вже спадає.
Ще раз на хвильку сконцентруй всю свою увагу. В 14 років ти кохаєш молоду дівчину, в 21 рік — стаєш найкращим з чоловіків. У 28 років ти вперше відверто зраджуєш дружині, але жінка, яку ти кохаєш, обдарована душевною шляхетністю, яке передається і тобі, і в 35 років ти активно виступаєш на суспільній арені. Проте незабаром тебе охоплює жага до фліртів, яка вже проявлялася в 28 років, ордината яких дорівнює ординаті 42 років.
Потім ти знову стаєш чудовим чоловіком, яким був у 21 рік, ордината якого дорівнює ординаті 49 років. Нарешті ти виїхав до одного зі своїх васалів, де спалахуєш коханням до молодої дівчини, такої, яку ти кохав у 14 років, ордината яких дорівнює ординаті 56 років. Я лиш прошу тебе, шановний маркізе, аби ти не думав, що поділивши велику вісь твого еліпса на сімдесят частин, я обмежив твоє життя тільки цією кількістю років. Навпаки, ти можеш безпечно жити дев’яносто років і навіть більше, але в такому разі твій еліпс поступово перетвориться в криву іншого роду, наближену до синусоїди.
Говорячи все це, Веласкес підвівся, страшенно вимахував руками, схопив шпагу, почав креслити нею лінії на піску й, мабуть, виклав би нам усю теорію кривих ліній, що звуться синусоїдами, якби маркіз, як і решта товариства, якого мало цікавили докази нашого математика, не попросив дозволу відправитися на відпочинок. Залишилася тільки Ребека. Веласкес зовсім не звертав уваги на тих, що пішли, йому достатньо було прекрасної ізраїльтянки, тому він почав для неї викладати далі свою систему. Я довго прислухався до нього, але врешті-решт, втомившись від величезної кількості наукових термінів і чисел, які мені, зрештою, ніколи особливо не подобались, не зміг більше опиратися снові й відправився спати. Веласкес же продовжував правити своє.
День сорок шостий
Мексиканці, які вже провели серед нас більше часу, ніж планували, вирішили нарешті з нами розлучитися. Маркіз прагнув умовити ватажка циган, аби той відправився з ними до Мадрида й почав вести життя, яке більше відповідало б його народженню, але циган ні за що в світі не хотів на це погодитись. Він навіть попросив маркіза, аби той ніде про нього не згадував і зберіг таємницю, якою циган маскує своє життя. Мандрівники виявили майбутньому герцоґу Веласкесу найглибшу повагу, яку відчували до нього, і зробили мені честь, попросивши моєї дружби.
Провівши від’їжджаючих до кінця долини, ми довго супроводжували їх поглядами. Під час повернення мені спало на думку, що когось у каравані бракувало; я пригадав дівчину, знайдену під нещасливою шибеницею Лос-Ерманос, тому запитав ватажка, що з нею сталося й чи може це дійсно якась незвичайна пригода, якісь витівки клятих шибеників, які вже так нам далися взнаки. Циган глузливо посміхнувся й сказав:
— Цього разу ти помиляєшся, сеньйоре Альфонсе, але така вже людська природа, що, засмакувавши в чудесах, вона рада пов’язувати з ними найпростіші випадки.