Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Протягом 2014—2015 рр. для третини проектів терміни закриття позик подовжені у середньому на три роки, а через незадовільні темпи освоєння коштів сума сплачених кредиторам комісій за зобов’язаннями у 2014 р., за розрахунками, сягнула 5,6 млн грн, у т. ч. 1,6 млн грн — із державного бюджету. В рамках трьох із 14 бюджетних програм, відкритих для реалізації проектів, кошти позик взагалі не освоєні (невикористаними залишилися 150,3 млн грн)[14];
— через курсові коливання погіршується якість працюючих банківських кредитів та зменшується кредитний портфель, наданий банками нефінансовим корпораціям. Якщо на 1 січня 2014 р. частка проблемних кредитів у банківській системі України становила 7,7 %, то на 1 січня 2016 р. вона зросла до рівня 22,8 %, а станом на 1 жовтня 2016 р. сягнула 25,3 %. За 9 місяців 2016 р. корпоративний кредитний портфель у національній валюті зріс на 30 млрд грн — із 339 до 369 млрд грн, натомість у валюті скоротився на 1,6 млрд дол. США — з 18,7 до 17,1 млрд дол. США;
— зберігається високий рівень доларизації активів та пасивів банківської системи, що провокує її збитковість. Частка валютних кредитів станом на 1 жовтня 2016 р. з початку року знизилася з 57 до 54 %, натомість частка валютних депозитів зросла з 45 до 47 %. У 2016 р. динаміка збитків банків (-11,6 млрд грн станом на 1 жовтня 2016 р.) дає змогу прогнозувати, що збитковість банківської системи з високою ймовірністю збережеться і за результатами року.
Розв’язання нагальних проблем у бюджетно-податковій, борговій, банківській та валютній сферах стане підґрунтям зміцнення фінансової безпеки держави, яка є вагомою складовою забезпечення перемоги у гібридній війні.
13.4. Кроки до енергетичної захищеності та захист критичної інфраструктури
В арсеналі гібридної війни, яку Росія веде проти України, є низка інструментів, спрямованих на порушення спроможності інфраструктури життєдіяльності країни виконувати свої функції, чим зрештою підривається обороноздатність держави. Фактично РФ продемонструвала світовому співтовариству, що «інфраструктурна війна» є інструментом примусу до врахування інтересів агресора. В цій ситуації важливим чинником забезпечення національної безпеки України стає здатність органів державної влади та суспільства адекватно реагувати на загрози стійкості критичної інфраструктурі (КІ)[15].
Початковий етап війни засвідчив, що в Україні немає узгодженої організаційно-інституційної основи та відповідної законодавчої бази, яка б забезпечила належне реагування на загрози функціонуванню національної критичної інфраструктури. Однак саме в 2014—2015 рр. було вжито конче необхідних кроків у напрямі побудови державної системи захисту інфраструктури життєдіяльності держави та суспільства, які частково дозволили стабілізувати ситуацію.
Модернізація законодавства. Загрози, породжені гібридною війною, зумовили швидкі та суттєві зміни у законодавстві, спрямовані на посилення уваги до проблематики захисту КІ з боку суб’єктів сектору безпеки і оборони країни.
Стратегією національної безпеки України (Указ Президента України від 26.05.2015 р№ 287/2015) визначено загрози безпеці КІ та пріоритетні напрями її забезпечення. Визначено завдання щодо посилення охорони об’єктів КІ, розвитку державно-приватного партнерства у цій сфері, обміну інформацією стосовно загроз КІ та захисту чутливої інформації.
РНБО України у липні 2015 р. обговорила проблеми підвищення рівня захисту атомних електростанцій України, за результатами чого було затверджено нову «Проектну загрозу для ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання в Україні», що враховує зміни безпекової ситуації внаслідок агресії РФ.
У новій редакції Воєнної доктрини України (Указ Президента України № 555/2015від 24.09.2015 р.) уточнено завдання та повноваження окремих органів сектору безпеки і оборони щодо захисту об’єктів КІ. Активізовано зусилля щодо посилення захисту від кіберзагроз та створення національного центру кіберзахисту для забезпечення потреб обороноздатності держави в особливий період. У Стратегії кібербезпеки України, затвердженої Указом Президента України № 96/2016 від 15.03.2016 р., також знайшли відображення питання формування правової основи кіберзахисту об’єктів КІ та формування системи захисту інформаційної критичної інфраструктури.