Чому люди тупі? Психологія дурості
- Автор: Марміон Жан-Франсуа
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-7615-4
- Переводчик: Марина Марченко
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Чому люди тупі? Психологія дурості». Краткое содержание книги:
- Як інтернет і соціальні мережі роблять нас дурними
- Чому дуже розумні люди часом вірять у дурниці
- Як боротися з колективною тупістю
- Пропаганда відсталості та методи протистояння обскурантизму
У цій сміливій, часом зухвалій і відвертій історії психіатри, вчені, філософи, соціологи та письменники з усього світу пропонують нам свій погляд на людську дурість, її природу і на те, чому вона досі існує в нашому житті.
«Визначати дурість — це по суті ще одна дурість», — писав Іван Одуар у першому абзаці своєї книжки «Дурість вже не та, що раніше»[38].
Важко не зважати на це попередження, хіба що буквально сприймати його «Відкритого листа дурням»[39], який починався знаменитою фразою: «Я знаю, що кажу. Я сам такий».
«Давати визначення дурості означає давати їй статус, фундамент, це означало б приписати їй походження й функцію. Та, як на мене, вона розмножується й переливає через край, радше фатальна, ніж функціональна», — пише Жорж Пікар в есеї «Про дурість»[40].
І все ж, можна вважати дослідження дурості дурістю, але треба знати, про що ми говоримо[41]. Почнімо з етимології слова. Слово con походить від латинського слова cunnus — «футляр, піхви», за аналогією з жіночою піхвою й походженням світу. Проте є й інша етимологія, слово coїonnerie, згадане в Словнику Французької академії (видання 1832—1835 рр.), яке означає couillonnerie, похідне від coїon (яєчко) і від латинського coleus (шкіряна сумка; див. Le Garde-mots, 2006).
Від жіночого чи чоловічого статевого органа веде свій рід слово con, з плином часу воно, як і загалом термін connerie (дурість), перейшло до категорії лайливих. До речі, Словник Французької академії (1986), який пояснює термін connerie, покликаючись на такі слова, як тупість, нісенітниця, груба помилка, уточнює, що його використання обмежується ситуаціями з явним бажанням образити.
Вікі-словник 2018 року надає три можливості використання: 1) «констатація дурня, стан дурня», 2) «помилка, нерозумна дія», 3) «щось неважливе, дрібничка». Уточнюється, що в першому випадку слово належить до категорії вульгарних, а в другому й третьому — розмовних.
Мірою поширення слова «дурість» первинне, дуже вульгарне значення стає дедалі менш вираженим. Та все ж застосування терміну, хоч до своїх власних слів чи дій, хоч до слів чи дій інших, далеке від нейтрального.
У першому значенні слова більшість словників покликаються на глупство, ідіотизм, тупість, нерозумність або безглуздя, себто на слова чи дію, не позначені розумом! Покликання на помилку (груба помилка) трапляється рідше за глупство, тупість чи безмозкість. Остання, до речі, є предметом багатьох роздумів, які висвітлюють термін «дурість».
Зазвичай у визначеннях безмозкий (як тварини[42]) через брак розуму — це той, хто позбавлений здатності до судження. Отож кваліфікувати дію чи слова як безмозкі, якщо обминути вульгарне стилістичне забарвлення, має дуже широкий сенс. І щоб його пом’якшити, до речі, покликаються переважно на невідання, а точніше, на невідання власного невідання. Невідання — це брак знань (про саме знання й про себе). Якщо невідання — це порожнеча, нестача, яку можна заповнити, зокрема, освітою, то дурість — це протилежне: інтелектуальне самовдоволення, де нема чого заповнювати, воно вже переповнене. Жак Лакан[43] нагадував про це 1975 року: «Оскільки тут переважно ті, хто не був присутній на моїх перших семінарах, я дозволю собі нагадати, що в перших зверненнях до тих, кого я мушу назвати своєю публікою, я попередив, що психоаналіз — це ліки проти невідання; вони безсилі проти дурості».
Є. Д.-С.
Двошвидкісне мислення
♦ Ви стверджуєте, що нам властиві два типи обробки інформації: швидка система, яку ви називаєте «система 1», і повільна — «система 2». Чим вони відрізняються?
Ці системи доповнюють одна одну. Коли нас запитують столицю Великої Британії, нам на думку автоматично, мимоволі й без зусиль, приходить одне слово, завдяки системі 1. Вона виробляє тлумачення світу, бажання, враження, які стають переконаннями, рішеннями, схваленими системою 2. Ця остання складніша: вона контролює мислення, поведінку. На противагу системі 1, система 2 не має прямого, автоматичного доступу до пам’яті. Вона надто повільна. Вона повільна тому, що зазвичай у цій системі мислення відбувається самохіть, наприклад, щоб відповідно до правил виконати складне множення. Вона вимагає зусиль і створює враження, що ми контролюємо наші дії: «Це я дію, я думаю…» Ми суб’єктивно ототожнюємо себе з системою 2: ми думаємо, що наші переконання визначені аргументами, доказами, хоча наше інтелектуальне життя насправді зовсім інше.
♦ Чи можна сказати, що система 1 спрощує реальність, щоб спростити наше існування?
38
Сроки La connerie n’est plus ce qu’elle était, Plon, 1993.
39
Сроки Lettre ouverte aux cons, Albin Michel, 1974.
40
Сроки De la connerie, José Corti, 2004.
41
De l’art de dire des conneries, H. Frankfurt, éditions 10/18, 2006; 2e éd., Mazarine, 2017.
42
Французьке слово bête означає водночас «тварина» і «безмозкий, позбавлений розуму».
43
Lettre de l’école Freudienne n° 15, J. Lacan, Bulletin intérieur de l’école Freudienne de Paris, 1975.