Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
Запропонований підрозділ ранньопалеолітичних пам’яток України є суто класифікаційним, просторово-описовим. Значення виділених категорій спільності — типів, фацій, варіантів індустрії — полягає в тому, що вони допомагають розібратися в строкатій мозаїці різних проявів ранньопалеолітичних індустрій, намацати зв’язуючі нитки між тими чи іншими з них, виявити певну закономірність і тим привести до певної системи, упорядкувати це розмаїття. В свою чергу, така класифікація пам’яток створює необхідну наукову базу для виділення конкретних культурно-історичних спільностей, матеріальним відображенням яких є категорії іншої культурно-історичної схеми — археологічні культури.
При певній близькості поняття “тип індустрії” й “археологічна культура” не ідентичні. З одного боку, найближча схожість пам’яток, які належать до одного типу індустрії, дає змогу вважати, що вони залишені одним соціально-етнічним об’єднанням (громадою?). Це наближає поняття “тип індустрії” до поняття “археологічна культура” в тому вузькому розумінні, як це застосовується зараз щодо палеоліту: оскільки для культури, як і для типу індустрії, характерна тотожність або значна схожість усіх техніко-типологічних показників індустрії, насамперед специфічних форм і стійких, неповторних сполучень, так би мовити, “інтернаціональних” типів інвентарю, представлених серіями. З іншого боку, внаслідок недостатньої вивченості палеоліту в тих чи інших регіонах виділяємо типи індустрій, нерідко представлені поодинокими пам’ятками. Територіальне розповсюдження таких типів індустрії лишається нез’ясованим, тому вони не можуть, згідно з прийнятими критеріями, розглядатися як археологічні культури. Окрім того, певні типи індустрії можуть відбивати різні хронологічні стадії в розвитку матеріальної культури одного й того ж соціально-економічного організму (громади?). В цьому випадку поняття “тип індустрії” буде рівнозначним поняттю “етап археологічної культури”.
Якщо виходити з поняття археологічної культури як угруповання пам’яток, що характеризуються єдністю техніко-типологічних показників індустрії, території й часу побутування, то як археологічні культури у ранньому палеоліті повинні розглядатися такі вузьколокальні групи одночасних або різночасних генетично пов’язаних пам’яток, які розташовані на одній, відносно невеликій території, мають значний ступінь схожості в наборі знарядь праці, передусім у специфічних формах та своєрідних сукупностях інших, звичайних типів інвентарю, й тим самим відносяться до одного або кількох генетично пов’язаних типів індустрії.
Саме це визначення лягло в основу культурного підрозділу раннього палеоліту України.
Дві археологічні культури виділяються на матеріалах ангельської епохи: королевська (ангельські комплекси стоянок Королеве, Рокосове, Малий Раковець у Закарпатті)[18] та бодрацька (Бодрацьке місцезнаходження та близькі йому за техніко-типологічними показниками комплекси Південно-Західного та Східного гірського Криму).
Низка археологічних культур вимальовується в мустьєрську епоху в Закарпатті — королевська (мустьєрські комплекси стоянок Королеве, Рокосове, Малий Раковець, Діброва) та чернінська (Королеве, пункти поблизу с. Черна та деякі інші); в Прикарпатті — молодовська (стоянки Молодове I, V); стінківська (Стінка 1, 2; Шипот, Осипка); на Поліссі — рихтська (Рихта, мустьєрські комплекси Житомирської стоянки); в Подніпров’ї — орлівська (Скеля Орел, Балки, Вовніги, гирло Самари, Саврань); у Криму — аккайська (Заскельна V, VI, IX, Сари-Кая); старосільська (Старосілля, Кабазі); шайтан-кобинська (Шайтан-Коба, Бахчисарай, Холодна Балка); кіїк-кобинська (Вовчий Грот, Пролом, Заскельна V); чукурчинська (Чукурча II, Кара-Китай, Окуп, Заскельна VI); у Донбасі — антонівська (Антонівка I, II; Олександрівка).
18
Тут і далі в дужках — назви стоянок.