Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
У мустьєрський час простежується викликана кліматичними умовами й складом промислової фауни різних регіонів певна спеціалізація в полюванні на окремих тварин. Так, серед мисливської здобичі на стоянках у Прикарпатті та Східному Криму переважав мамонт, у Західному Криму — осел та сайгак, на Донеччині — бізони та дикі коні.
Мисливство в господарській діяльності ранньопалеолітичної людини доповнювалося збиральництвом. Окрім посередніх етнографічних даних про це свідчать знайдені на мустьєрських стоянках поблизу с. Молодове на Дністрі так звані розбивальники, або терочники, — крем’яні гальки з підшліфованою або густо забитою поверхнею. Припускається, що використовувалися вони для подрібнення їстівних рослин.
Погіршення клімату викликало певні зміни в побуті первісних людей. Жити на відкритих холодним вітрам просторах по берегах річок та водоймищ ставало щодалі важче. Людина починає освоювати для життя печери та гроти. На стоянках просто неба споруджувалися штучні житла. На ангельських стоянках України житлові будови не збереглися. Втім, залишки їх відкриті на одночасних поселеннях у Західній Європі та навіть у більш ранній час — на місцях мешкання олдувайської людини в Африці. В ангельський час людина одержує чи не найвизначнішу перемогу в боротьбі із силами природи, робить перший крок до їхнього підкорення своїй волі. Вперше за всю історію людства його стійбища освітлюються полум’ям вогнищ. Сліди користування вогнем — спочатку природним (від блискавок та вивержень вулканів), а згодом і штучним — виявлено в Африці (близько 1,5 млн років тому) й на багатьох більш пізніх ангельських стоянках в Європі й Південно-Східній Азії. Паливом слугували гілки дерев та кістки тварин.
У мустьєрський час усі придатні для мешкання печери й гроти були заселені неандертальцями. В районах, де скельних сховищ не було, люди оселялися по берегах річок та водоймищ, здебільшого на виступаючих в долину мисах. На місцях стійбищ споруджувалися штучні житла, матеріалом для яких слугували стовбури й гілки дерев, камені, великі кістки та шкури тварин.
Залишки одного з таких жител — першого в світовій практиці вивчення раннього палеоліту — виявлені на мустьєрській стоянці Молодове І на Дністрі. За описом автора відкриття О. П. Черниша, це була кільцева викладка із спеціально підібраних і розташованих по краю овального скупчення культурних решток великих кісток мамонта — 12 черепів, 34 лопатки й тазові кістки, 51 кінцівка, 15 бивнів, 5 нижніх щелеп. Розміри внутрішньої частини кільця 8 х 5 м, загальна площа — близько 40 кв. м. Житло являло собою різновид чуму або яранги північних народів й було прообразом житлових будівель пізнього палеоліту. Каркас був побудований з дерев’яних жердин. Покриттям слугували шкури тварин, які придавлювалися черепами мамонта по колу внизу й іншими кістками зверху. Останні впали при зруйнуванні житла всередину кільцевої обкладки.
На площі будівлі було простежено залишки 15 вогнищ, представлених лінзами попелу з дрібними шматочками деревного вугілля й перепалених кісток. Кілька подібних золистих плям виявлено за межами житла поруч з ним.
У будівлі і навкруг неї концентрувалася основна маса побутових залишків — кісток тварин і виробів з кременю.
Залишки подібного, але гіршої збереженості житла відкрито на розташованому поблизу стоянки Молодове І поселенні Молодове V.
Навряд чи доводиться сумніватися в тому, що подібні житла споруджувалися й на інших, більш зруйнованих природними процесами мустьєрських стоянках просто неба в Україні. Штучно дообладнувались різноманітними огорожами й заслонами печерні стоянки. Сліди такого штучного заслону простежено на мустьєрській стоянці в гроті Кіїк-Коба в Криму.
Безперечною є, хоча це й не підтверджується прямими речовими залишками, наявність у ранньопалеолітичних людей шкіряного й хутряного одягу типу накидок-плащів, а можливо, й більш складного, на зразок комбінезона, що, як у народностей Півночі й їхніх пізньопалеолітичних предків, складався з штанів і куртки. Без штучно виготовленого одягу важко уявити собі побутування первісних мисливців у холодних гірських ущелинах й на відкритих морозним вітрам степових просторах прильодовикової зони.