Посмертні записки Піквікського клубу

Згідно з цим звичаєм — безперечно, поганим — скажемо й ми кілька слів з біографії товариства, яке зібралося в будинку містера Піквіка.

Містер і місис Вінкл, здобувши ласку старого джентльмена, переїхали незабаром до нововідбудованого дому, звідки до садиби містера Піквіка було не більше як півмилі. Містер Вінкл, ставши лондонським уповноваженим свого батька, змінив своє спортивне вбрання на звичайний костюм англійця.

Містер і місис Снодграс оселилися в Дінглі-Делі і хазяйнують на невеличкій фермі більше для розваги, ніж для прибутку. Містер Снодграс зазнає подеколи нападів меланхолії, і через це всі родичі та знайомі вважають його за поета, дарма що він не написав нічого, щоб підтримати свою репутацію. Є чимало знаменитостей у галузі літератури та науки, слава яких базується на таких же підставах.

Містер Тапмен, відтоді як приятелі його одружилися , а містер Піквік угніздився в Далвічі, живе постійно в Річмонді. Влітку часто буває на морських курортах, де його хвацький і молодявий вигляд ще й досі викликає захоплення в численних леді певного віку. Але містер Тапмен більше не закохується.

Містер Боб Сойєр, потрапивши спершу до об’яв про банкрутів, потрапив потім до Бенгалії в товаристві містера Бенджемена Елена, де обоє дістали хірургічні посади в Ост — Індській Компанії. Кожен з них по чотирнадцять разів хворів на жовту пропасницю, після чого вони зареклися пити поміркованіше і відтоді почувають себе значно краще.

Місис Бардл наймала свої кімнати багатьом самотнім джентльменам, мала на тому чималий зиск, але за порушення обіцянки одружитися не позивала нікого. Аторнеї її, Додсон і Фог, і тепер ще провадять свої справи, заробляють великі гроші і відомі всім, як найспритніші з найспритніших.

Сем Веллер додержав слова і протягом двох років лишався парубком. Коли після цього часу стара кастелянша померла, містер Піквік запросив на її посаду Мері з умовою, що вона одружиться з Семом, проти чого вона не сказала ні слова. У садку коло кухні завжди граються двоє дужих хлопчиків, і з цього факту можна зробити висновок, що Сем має родину.

Містер Веллер — старший цілий рік їздив на диліжансі, а тоді через подагру мусив піти на спочинок. Містер Піквік так щасливо влаштував його гроші, що старий вільно міг дати собі спокій і живе тепер на знаменитому постоялому дворі коло Шутерс-гіла. Там старого дуже шанують, а він пишається своїми дружніми стосунками з містером Піквіком і досі ще ненавидить удовиць.

Містер Піквік жив у своєму новому будинку і використовував дозвілля на те, що доводив до ладу свої нотатки, які згодом передав секретареві славетного колись клубу, або слухав, як читає уголос Сем, супроводячи читане коментарями, які завжди дуже потішали містера Піквіка. Спершу його хвилювали занадто часті запрошення хрестити дітей у Снодграса, Вінкла та Трандла, але згодом він призвичаївся, і тепер ставиться до цього, як до свого обов'язку. Він ніколи не шкодував, що допоміг Джінглеві, бо і цей джентльмен і Джоб Тротер стали цілком пристойними людьми, хоч і відмовились повернутися на місце колишніх своїх авантюр.