Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів
Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів

Электронная книга - «Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів». Краткое содержание книги:

Книжка знаного німецького історика науки та культури Вольф­ґанґа Шивельбуша присвячена не так історії найвідоміших і найуживаніших спецій, як-от перець, чай, кава, тютюн тощо, як тому впливові цих засобів насолоди, який вони справляли протягом віків, починаючи від доби Середньовіччя, на загальний поступ людства, тому особливому місцю, яке вони посідали в культурному й економічному житті Європейського континенту. Автор зводить докупи величезну кількість фактів, подеколи зовсім невідомих, аби розгорнути цікаву історію завезених і створених в Європі «речовин насолоди», аби покликати у мандрівку хмільними середньовічними трапезними залами, першими кав’ярнями часів Реформації, будуарами іспанської аристократії, де ранками чути запах гарячого шоколаду, німецькими шинками та англійськими джин-барами, опіумними притонами та багатьма іншими місцями, де люди, збираючись, уживали ці привабливі зілля та трунки.
Для широкого кола читачів, що цікавляться глобальними питаннями розвитку людства.
ISBN 978-966-521-678-0 (Ніка-Центр)
ISBN 978-617-7192-48-9 (Видавництво Анетти Антоненко)
© Carl Hanser Verlag, München, 1980
© Переклад. Ю. Прохасько, Т. Цимбал, 2016
© Наукова редакція. Т. Цимбал, 2016
© Видавництво «Ніка-Центр», 2016
© «Видавництво Анетти Антоненко», 2016
1 ... 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 58
Перейти на страницу:

Каварня як громадський простір була так само новою, як і кава — новим напоєм. Як указує сама назва, спеціальне призначення каварні полягало в подаванні кави. Попри те що там пропонували також чай і шоколад, це лише підкреслювало неалкогольний характер закладу. Тверезість і поміркованість були порядком денним для каварень: тутешньою вимогою були належні манери, розмови слід було вести негучно і тактовно. Одне слово, каварня була всім тим, чим не була таверна. «Правила й порядки каварні», які тут подаємо, походять із 1674 року; вони, либонь, можуть дати загальне уявлення про кодекс і характер каварень:

Enter sirs freely, But first if you please, Peruse our Civil-Orders, which are these. First, Gentry, Tradesmen, all are welcome hither, and may without affront sit down together: Pre-eminence of place, none here should mind, But take the next fit seat that he can find: Nor need any, if Finer Persons come, Rise up to assigne to them his room.
He that shall any Quarrel here begin, Shall give each man a Dish t’atone the sin; And so shall he, whose Complements extend So far to drink in COFFEE to his Friend; Let Noise of loud disputes be quite forborn, No Maudlin Lovers here in Corners mourn, But all be brisk, all talk, but not too much.
(Входьте, панове, вільно та спершу, якщо ваша ласка, Перечитайте наші цивільні порядки, будь ласка. По-перше, джентрі, торговців — радо просимо всіх сюди, І всі без образ можуть сідати гуртом за столи: Першорядного місця тут не існує, Тож займайте перше-ліпше, що вам імпонує: Як значніші особи ввійдуть, не мусить ніхто вставати, Щоби на знак пошани місце своє віддати.
Той, хто почне сварку, щоб спокутувати гріх, Мусить купити по каві на всіх; Також повинен той, хто нічим не завинив досі, Запросити на каву свого друга-гостя. Тут звуки гучних дискусій не панують; Ніякі сльозливі коханці тут по кутках не горюють, А всі жваві й балакучі, проте не надміру...[12])
Англійська каварня ХVІІ століття

Це одне з найдавніших зображень, дереворит 1674 року, показує заклад, у якому ще ледве чи можна розпізнати каварню: відвідувачі сидять за столом, як у господі-заїзді, а його власник наливає каву з глечика, який анітрохи не різниться від дзбанів для пива, вина або сидру. І лише — щоправда, ще без вушок — чаші для пиття вказують, що люди на малюнку п’ють щось інше від пива чи вина. Утім, найбільше впадає у вічі панівний тут поважно-тверезий настрій. Досить бодай побіжного погляду на відповідні зображення корчемних сцен у тодішньому малярстві, щоб помітити відмінність і відтак збагнути внесок каварні в новочасну цивілізацію.

Натомість на зображенні каварні для шляхетнішої публіки в дов­гих перуках, що постало всього кілька років потому (с. 72-73), бачимо вже однозначно впізнаваний саме як типова каварня заклад. Відтоді у просторі каварні домінує типовий стіл-прилавок, попередник буфету. Саме з-за нього касирка веде справи й наглядає за порядком. Цей прилавок, іще незнаний традиційній господі, каварня перебрала від крамничної ляди. І в цьому кава зраджує своє питомо міщанське призначення

Завдяки цим правилам каварня у ХVІІ—ХVІІІ сторіччях відігравала важливу соціальну роль: була центром спілкування. За часів, коли ще не було щоденних газет у їхньому сучасному розумінні, вона функціонувала на кшталт біржі новин. «Ллойд’з» є взірцем каварні, що була центром комерційного спілкування. Утім, каварня виконувала цю функцію не лише для торгівлі. Так само важливою вона була й для інших двох видів діяльності міщанства: журналістики й літератури. У ХVІІ—ХVІІІ століттях люди незрідка зазирали до каварень, не тільки щоб влаштувати якісь інтереси, а й щоб погомоніти на політичні й літературні теми і почитати розкладені в каварні газети. Каварня та газета, каварня та журналістика, каварня та письменники — це давні асоціації, які протривають аж до ХХ сторіччя.

На початку ХVІІІ століття редактори лондонських тижневиків використовували каварні дослівно як свої редакційні контори. Ричард Стил, редактор «Тетлера» [Tatler][13], подавав адресу каварні «Грек» як свою редакційну адресу. Він класифікував різноманітні новини залежно від того, яка каварня — біржа новин — була джерелом інформації, майже так само, як сьогодні газети подають новинні агентства як джерела новин; отож у першому числі «Тетлера» читаємо: «Всі розповіді про героїзм, утіхи і розваги міститимуться під рубрикою шоколадарні Вайта; навчання — під рубрикою “Грека”; закордонні й хатні новини дістанете від каварні св. Джеймса; а решта того, що я ще пропонуватиму на будь-яку іншу тему, походитиме від мого власного осідку».

вернуться

12

Переклад з англійської.

вернуться

13

Назва газети означає «пліткар», «базікало» (англ.).

1 ... 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 58
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)