Повзе змія
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Нора-Друк
- ISBN: 966-8321-66-9
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повзе змія». Краткое содержание книги:
Це трилер, від якого неможливо відірватися. А фінали в історіях Андрія Кокотюхи завжди несподівані.
— Потім поцілуємося, Галю, якщо захочеш, — оперативник укотре глипнув на годинник і вже не приховував хвилювання. — Для тебе є завдання державної ваги. Орден можеш заробити. Ходи зі мною, я тебе проінструктую, — легко обхопивши товстунку за плечі, він завів її у невеличку службову кімнатку поряд із рецепцією.
Сашко нічого не розумів. Решта оперів зберігала спокій, відчуваючи — все йде так, як задумано.
Наодинці Корбут і Галочка побули не більше хвилини, і коли вони вийшли, обличчя офіціантки було розгублене. Сергій, навпаки, поводився впевнено, кивнув Гонті й Сташенку:
— Рушили, мужики. Вітьок, — це Деревію, — я нашому товаришеві Сашку довіряю, але дивися за ним про всяк випадок. А ти, — це вже Сашкові, — іди на робоче місце. І тихо будь.
Спочатку вони пройшли вузеньким коридором до гардеробної, де тітонька непевного віку спробувала заступити їм дорогу, та побачивши спершу Галю, потім — Корбута, і нарешті — посвідчення в його руці, приклала праву долоню до вуст, зробила очі круглими й позадкувала. На вішалках висіли чотири шкіряні куртки. Гонта швидко обмацав їх, заперечливо похитав головою. Чотири пари взуття не привернули його увагу, він лише копнув найближчий до нього черевик, аби не заважав під ногами. Корбут легенько торкнувся обшитих полірованими дошками дверей, що вели до передбанника. Переконався — зачинено, застережливо підніс руку, закликаючи всіх прислухатися. Зсередини чулися приглушені голоси. Задоволено кивнувши, він знаком звелів чоловікам трошки відступити, вказавши Галі пальцем на двері. Вона глянула на нього такими очима, що Гонта мимохіть прочитав у них прохання пожаліти, а тоді, зітхнувши, підійшла до дверей упритул і рішуче постукала. Зачекала кілька секунд і постукала знову.
Зсередини почулися кроки, потім запитали:
— Хто?
Просто на очах в оперативників Галя буквально перевтілилася. Хоча її через двері ніхто не міг побачити, вона звабливо виставила груди, руку поклала на стегно, вигнулася, наче кішка, і промуркотіла несподівано розпусним голосочком:
— Ма-альчі-ішкі, любов прийшла!
— О! — відгукнулися з-за дверей. — Захаді, дєвчонкі! У нас для вас тут кой-шо приготовано!
Клацнув замок.
Тієї ж миті Корбут смикнув Галю за лікоть, відсторонюючи її від дверей, мало не відкидаючи назад, собі за спину. Дівчина заточилася, аби не впасти, схопилася за вішалку, і тоді Сташенко відштовхнув її ще далі, зовсім не думаючи зараз про правила галантного поводження з жінкою. Двері тим часом прочинилися, й Корбут, чия рука вже тягнулася до заплічної кобури, отетерів він побаченого. Він очікував чого завгодно, тільки не такого видовища.
Просто на порозі стояв голий, розпарений до червоного і, судячи з усього, сильно п’яний пацан — інакшого слова не крутилося в той момент у опера в голові. Він розкарячив і зігнув у колінах ноги, розвів стегна, між якими стримів готовий до бою набряклий член, трошки прогнувся назад, розкинув руки в різні боки, наче циркач, котрий щойно подав команду «але-ап», і крикнув:
— Оп-па н-на-а!
За спиною Корбута не стримався і зареготав Сташенко. Рука Корбута мимоволі поповзла донизу, будь-яке бажання погрожувати цьому голому клоунові пістолетом моментально зникло. Сам того не розуміючи, пацан виграв у Сергія кілька хвилин.
Реакція у п’яного виявилася несподівано блискавичною. Він ніби забув про те, що гола людина стає беззахисною. Своїми подальшими діями навіть спростував це твердження. Миттєво випрямившись, він із силою штовхнув двері на Корбута і навалився на них плечем, мацаючи рукою защіпку, водночас волаючи:
— Пацани! Менти! МЕНТИ-И-И-И!
Трохи відступивши, Корбут замахнувся і влупив по дверях носаком. Удар справді вийшов гарматним, та саме в той момент двері зсередини відпустили. Не знайшовши защіпки, хлопець відскочив до стіни, де стояли лавки з наваленим на них одягом. Удар не зустрів опору, і Корбут від несподіванки втратив рівновагу й упав на одне коліно, стукнувшись плечем об одвірок. Сташенко з Глодом у тісній гардеробній заважали один одному, крім того, вони не хотіли через власну надмірну спритність остаточно звалити товариша з ніг. Сергій Корбут, вивергаючи з рота нецензурні тиради, рвучко звівся на рівні ноги, і тепер уже рішуче вихопив пістолета.
У дверях, які вели до парної, скупчилися три голі чоловічі постаті, що їх цілком можна було сприйняти за екзотичну багатоніжку. Їхня поява теж на кілька секунд відволікла увагу Корбута від супротивника, котрий сидів на підлозі біля лавок і вже витягав правицю з-під скинутих в купу джинсів, светрів, сорочок та футболок.