Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
У великих терористичних організаціях серед виконавців можуть бути свої лідери. Це найдосвідченіші у кримінальній діяльності люди або особи, які за дорученням керівників виконують контрольні функції, стежать за “чистотою” вчинення злочинів. Таких лідерів середньої ланки виявлено в 20 % вивчених справ. Характеристика лідерів була б неповною без інформації про лідерів змішаного типу. У процесі дослідження вченим вдалося виявити такі їхні різновиди:
• лідери, які послідовно чи одночасно виконують функції натхненника, ініціатора й організатора, у вивчених кримінальних справах лідерів такого типу було 5 %;
• лідери, що виконували роль ініціатора-організатора (16 % справ);
• організатори-керівники, зафіксовані у 42 % випадків;
• керівник-виконавець — у 37 % кримінальних терористичних злочинних груп.
Роль виконавців у кримінальній терористичній діяльності значна. Дослідження показали, що у структурі терористичної групи може бути кілька різновидів виконавців. Основне виконавське “навантаження” у ній несуть не всі особи, а лише їхня частина, яку можна назвати головною. Серед них особливо вирізняються ініціативні виконавці, що, як правило, або здійснюють функції лідерів-виконавців, або змушені бути лідерами зі змішаними функціями, а також особи, які мають вкрай корисливі нахили.
Особливу частину активних виконавців становлять члени груп, які потрапили до складного кримінального “технологічного” ланцюжка й об’єктивно не можуть залишити свою злочинну діяльність без шкоди для злочинної групи загалом. Другорядні виконавці, як правило, діють у складі кримінально-терористичної групи постійно або залучаються епізодично. Вони можуть отримувати частку прибутку від явно злочинних операцій.
Найвища психологічна згуртованість притаманна терористичним формуванням ідейно-політичного спрямування, де еліта являє собою вольових, грамотних організаторів, ідеологів, політиків, де достатньо заможних людей, які фінансово та матеріально забезпечують терористичну діяльність. Ці люди зазвичай самі пов’язані з громадськими рухами, партіями, керівниками і політиками інших держав, здійснюють фінансову, ідеологічну й іншу підтримку тероризму.
Особа потерпілого. Жертвою тероризму може стати будь-яка особа — як президент країни, так і будь-який пересічний громадянин. Усе залежить від конкретного терористичного угруповання, його ідеологічної платформи та способів втілення в життя своїх намірів. Наприклад, жертвами націоналістичного тероризму стають вищі посадові особи держави, військовослужбовці, правоохоронці та представники “ворожої” нації, а жертвами релігійного тероризму — представники іншого віросповідання.
Обстановка місця вчинення злочину. Характерним є те, що терористи досить часто використовують певну обстановку. Більшість терактів із застосуванням вибухівки здійснюють у місцях найбільшого скупчення людей, з незначним контролем з боку правоохоронців, у цьому разі можлива велика кількість як постраждалих, так і свідків.
Відомі випадки, коли терористи самі створювали певну обстановку для здійснення теракту.
Предмет злочинного посягання. Для терористів не характерні посягання на предмети матеріального світу. Вони тепер досить рідко викрадають літаки і захоплюють будівлі. В основному вони посягають на ті предмети, які можуть сприяти успішному здійсненню терористичних актів, а самі теракти спрямовані проти особи.
Слідова картина злочину. При вчиненні терористичного акту, як правило, залишається багато слідів самого теракту та майже немає слідів, які вказували б на конкретну особу, яка його здійснила. Це пов’язано з мотивацією терористичних актів. Для терористів важливо, щоб про їхню терористичну діяльність дізналося якнайбільше людей, тільки в такому разі буде досягнуто мети — тримати суспільство в страху, дестабілізувати його тощо. Безкарність терористів ще більше загострює кризу в суспільстві, що також сприяє терористам. Тому слід приділяти особливу увагу відшуканню слідів, які вказували б на причетність до злочину певної терористичної групи та конкретної особи, члена цього злочинного формування. Також характерно те, що при вчиненні теракту є велика кількість свідків, а тому вчасне виявлення всіх можливих очевидців події та їх правильно організоване (з урахуванням їхнього психологічного стану) опитування сприятиме розкриттю і розслідування такого злочину.