Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів

Спосіб підготовки до вчинення злочину. Вчиненню терористичних актів, як правило, передує ретельна підготовка. Це може бути пошук вибухівки, виготовлення вибухових пристроїв, придбання зброї, підшукування співучасників, спеціальна підготовка виконавців та інше. Слід мати на увазі, що підготовчі дії терористів залежать від того, в якій формі планується вчинити той чи інший теракт.

На етапі підготовки до вчинення теракту у правоохоронців уже з’являється можливість притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів, як незаконне зберігання вогнепальної зброї, вибухових речовин та інше.

Підготовка терористів здійснюється, як правило, у спеціально створених для цих цілей таборах і на полігонах, із залученням інструкторів для навчання володіння зброєю, вибухівкою, прийомами рукопашного бою тощо. Досить часто вчиненню певного терористичного акту передує скоєння цілої низки інших злочинів.

Спосіб приховування злочину. Для терористів важливо, щоб про їхню діяльність, про вчинені ними терористичні акти дізналося якомога більше людей, було привернуто увагу світової спільноти. Тому, як правило, вони не приховують здійснення ними терактів, але приховують сліди злочину, які можуть вказувати на причетність до цього злочину конкретної особи. Вони намагаються всіляко приховати сліди, які вказували б на конкретну особу. Наприклад, використовують вибухові пристрої сповільненої дії, з годинниковими замикачами чи з радіокерованими детонаторами, тобто застосовують вибухові пристрої, які можуть вибухнути без обов’язкової присутності на місці вибуху терориста. Разом з цим більшість слідів, які могли б допомогти слідству встановити особу, причетну до вчинення вибуху, знищуються безпосередньо самим вибухом, а свідки, які могли б вказати на злочинця, під впливом пережитого від вибуху жаху не в змозі дати достовірні свідчення.

Місце вчинення злочину залежить від того, в який саме спосіб буде здійснено терористичний акт. Наприклад, місцем вчинення вибуху будуть місця найбільшого скупчення людей (великі адміністративні будівлі, заклади торгівлі, громадський транспорт, зокрема метрополітен, місця громадського відпочинку, вокзали, аеропорти, літаки, людні вулиці та площі тощо). А у разі захоплення заручників місцем вчинення можуть бути літаки, адміністративні будівлі, приміщення дипломатичних представництв, заклади торгівлі тощо.

Час вчинення терористичних актів залежить від конкретної мети, яка стоїть перед терористами. Слід пам’ятати, що вони чітко планують свої операції, тому для вчинення теракту вибирають найбільш слушний з їхньої точки зору час. Наприклад, якщо терористи мають намір здійснити вибух на вулиці, то це буде у “час пік”; коли планують підірвати житловий будинок, то це станеться у нічний час, тощо.

Особа злочинця (терориста). На жаль, на сьогодні відсутні наукові дослідження стосовно розгорнутої характеристики особи терориста на достатньо репрезентативному рівні. Тому навіть відомі досить розрізнені факти з цього приводу мають велике значення для розуміння саме мотивації тероризму. Особи старшого віку переважно є організаторами та керівниками, а молодшого — виконавцями. Певну частку серед терористів становлять люди зі спеціальною, спрямованою на терористичну діяльність, підготовкою. На думку психологів, для терористів характерним є верховенство емоцій над розумом (імпульсивність), упередженість оцінок, низький поріг терпимості (дратівливість, збудливість), відсутність належного самоконтролю. Окремі вчені припускають, що терористи за своїми психологічними особливостями близькі до убивць. До терористичних груп потрапляють особи різних професій, практично з усіх прошарків суспільства. Вони представляють різноманітність культур та національностей і підтримують широкий спектр ідеологічних напрямів. Багато терористів є людьми, які свого часу, виступаючи за певні права і свободи, були засуджені державою, поставлені за межі закону. Для таких людей тероризм стає соціальною помстою державі.