Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
• існує міжнародний договір, який визначає діяння злочинним і встановлює за нього відповідальність.
Щодо державного терору, то ми маємо жахливий досвід жовтневих подій 1917 р. і тоталітарного режиму, який був встановлений у СРСР і проіснував аж до серпневих подій 1991 року. Як згадується в збірнику документів Всеросійського надзвичайного комітету, відразу ж після перемоги Жовтневого збройного повстання російська буржуазія стала на шлях розгортання кровопролитної боротьби, на шлях терору і змов.
Повертаючись до класифікації тероризму, слід згадати В. Лунєєва, який виокремлює характерні для російського суспільства види тероризму:
• політичний;
• кримінальний;
• національний і релігійний;
• державний;
• стихійний і організований;
• повітряний;
• міжнародний.
С. Батюшкін і С. Харламов, узагальнивши результати досліджень вітчизняних і зарубіжних експертів з питань тероризму, у статті «Вакцина від “чуми”» дійшли висновку, що тероризм є таких видів:
• політичний, або як його ще називають, соціально мотивований (ліво- та праворадикальний);
• етнічний (націоналістичний);
• релігійний.
Автори роблять наголос на особливій небезпеці останнього виду тероризму, в основному тієї його гілки, яка приховується за маскою “мусульманства”.
Вчені вирізняють абсолютно новий, донедавна неможливий вид тероризму — “віртуальний ”. Це тероризм, при якому у терористів є можливість доступу до інформаційно-комп’ютерних технологій, за допомогою яких вони створюють видимість терористичної кампанії або окремого терористичного акту, якого насправді немає. Тим самим може бути досягнутий потрібний терористам психологічний вплив на широку аудиторію. Науковці також виокремлюють інформаційний і комп’ютерний (“кібернетичний”) тероризм. Американські правознавці розглядають ці види тероризму як навмисне злочинне використання інформаційних комп’ютерних систем, мереж чи їхніх окремих компонентів, а також стільникового зв’язку, телефонних мереж та інших технічних систем з метою підтримання або полегшення терористичної кампанії чи дії (теракту). Так, ФБР визначило технологію Voice over Ip (Iр-телефонія), яка дає змогу спілкуватися телефоном, використовуючи підключення до Інтернету, як чергову загрозу національній безпеці США. ФБР заявило, що Iр-телефонія може виявитися досить зручною системою в руках терористів. У зв’язку з цим до Федеральної комісії із зв’язку надійшов проект про включення Iр-телефонії у закон, який стосується перехоплення телефонних розмов. Це дасть змогу контролювати усі види повідомлень, які передаються Інтернетом: Е-mail, SMS, chat тощо. Така пропозиція викликала у правозахисних організаціях занепокоєння, але фахівці з ФБР, як і російські дослідники С. Батюшкін і С. Харламов вважають, що терористи можуть ефективно використовувати глобальні міжнародні інформаційні мережі типу Інтернет, Iр-телефонії з метою пропаганди тероризму, вербування однодумців, фінансування своєї діяльності, дискредитації антитерористичних дій, для створення хаосу в фінансових, енергетичних, транспортних та інших критичних інфраструктурах, а також для отримання необхідної інформації чи внесення дезінформації тощо.
Узагальнивши результати виконаних на сьогодні досліджень, можна запропонувати таку класифікацію.
Види тероризму за причиною здійснення:
• політичний (об’єднуючий, демонстраційний, конфронтаційний і провокаційний);
• економічний;
• етнічний, тобто коли народ не може досягнути консенсусу (національно-визвольний, расовий);
• світоглядний, що здійснюється з мотивів принципової незгоди з панівними нормами і відносинами (релігійний, екологічний, феміністський).
Політичний тероризм — це сукупність проявів терористичної активності, спрямованих на зміну державного устрою та суспільного ладу в цілому або частково. Зазвичай здійснюється представниками окремих політичних течій, які з тих чи інших причин вилучені із сфери офіційної або легітимної політики.
Об’єднуючий тероризм спрямований на об’єднання організацій або структур екстремістського характеру.
Демонстративний тероризм покликаний забезпечити широку славу чи популярність якоїсь терористичної організації, її ідеології, а також показати силу і готовність до рішучих дій. Найхарактернішим проявом цього виду тероризму у ХХ ст. були події 5 вересня 1972 р. на ХХ Олімпійських іграх у Мюнхені, коли члени арабської екстремістської організації “Чорний вересень” спочатку схопили, а потім розстріляли ізраїльських спортсменів — учасників Олімпійських ігор. Час цієї кривавої акції, її місце і форма — все було розраховано на максимальний пропагандистський ефект.