Грушевський, Скоропадський, Петлюра
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9223-6
- Жанр: История
Электронная книга - «Грушевський, Скоропадський, Петлюра». Краткое содержание книги:
29 червня міністр праці Вагнер розіслав по всіх промислових підприємствах спеціальний обіжник, яким встановлювалися межі компетенції професійних робітничих спілок та власників підприємств. Першими словами були такі: «Руйнуюча війна і наступні ненормальні умови течії життя викликали повну руїну державного господарства, наслідком чого виявилось скорочення виробу цінностей і ступневе огоління держави».
Виходячи з цього, пан міністр зажадав повернутися до умов нормального життя, за яких «коло компетенції професійних робітничих організацій і заводських комітетів обмежується захистом професійних інтересів робітників і піклуванням про устрій їх побуту», а «втручання робітників у розпорядчі права адміністрації, ...фінансові і технічні заходи заводоуправління і, зокрема, самовільне установлення контролю над виробом, недопустимо». І далі: «всі організації робітників не професійного характеру (тобто так звані ради робітничих депутатів. — Д. Я.) не можуть ніяким робом впливати на життя окремих промислових підприємств». Одночасно міністр зажадав негайного повернення власникам украденого в них робітничими організаціями майна, запровадив заборону на страйки в держустановах, на транспорті та в установах, які забезпечують життєдіяльність населення, безумовного відновлення дії правил внутрішнього розпорядку на підприємствах, з’ясування стосунків між власниками та найманими робітниками виключно в судовому порядку «в зазначених законом межах».
Наступного дня, 30 червня, уряд ухвалив створити при Міністерстві праці особливий Комітет праці, який мав обговорювати та залагоджувати конфліктні питання взаємин працедавців і робітників. Треба сказати, що на даному конкретному напрямку державна адміністрація великого клопоту фактично не мала. Хіба 17 липня довелося заслухати доповідь міністра шляхів сполучення про страйк на залізницях, який поставив на порядок денний питання про заборону страйків на підприємствах, які «мають загальнодержавне значення». Рішення ухвалили таке: оскільки страйки в даних конкретних обставинах «являють собою серйозну небезпеку для самого існування держави», то «інтереси держави вимагають від урядової влади найенергійніших заходів проти таких страйків».
У зв’язку з цим 19 липня на території УД тимчасово відновили дію «закону Російської держави від 2 грудня 1905 р. про Тимчасові правила про покарання за участь в страйках на підприємствах, які мають громадянське або державне значіння, і рівно в установах державних, і про забезпечення долі тих служачих, які не брали участи в страйках і через те потерпіли від учиненого над ними насильства».
17 серпня уряд надав міністру торгу й промисловості у випадках, «коли це визнано буде необхідним по особливостям вироблення або по прикметах робіт, а рівно задля забезпечення населення предметами першої потреби, або задля задоволення потреб державних чи громадських установ, або підприємств, що мають загальнодержавне значіння, і в інших особливо уважних випадках», продовжувати робочий день на підприємствах більш ніж 8 годин. 26 листопада Положення (статут) про Київську, Одеську та Харківську крайові біржі праці визначило їх головну функцію — «об’єднання, обопільне порозуміння й загальне керування діяльністю місцевих бірж праці, які знаходяться на їх території» та «встановлення обміну лишками попиту й пропозиції праці поміж місцевими біржами праці, а також і організація пересування робітників»[144]. Нарешті, 23 листопада уряд впритул наблизився до ухвалення законопроекту про Раду із соціального страхування.
Допомога жертвам вибуху на Печерську
Вже наступного дня, 7 червня, уряд ухвалив пропозицію міністра фінансів про асигнування на потреби жертв цієї катастрофи 500 тис. карб. Заразом вирішили створити міжвідомчу комісію, яка мала визначити її масштаби, організувати необхідні громадські роботи для відновлення міста. 9 червня заснували постійний комітет під головуванням голови уряду, який мав розподіляти пожертви на користь постраждалих.
Частина V
Зовнішньополітична діяльність: перші кроки
У перші дні, тижні, місяці перебування при владі, а, фактично, аж до середини вересня, державна адміністрація, за відсутності інших можливостей, тобто за відсутності навіть теоретичних можливостей проводити власну зовнішню політику або на таку політику впливати, зосередилася на вирішенні двох питань. Перше — на кадровому «наповненні» МЗС. Друге — на розбудові мережі представництв у країнах Почвірного союзу. Але про все — по порядку.