Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
Міжнародний досвід свідчить, що зниження активності терористичної діяльності можливе лише за умови протидії з боку держави скоординованими зусиллями спеціально сформованих сил. Боротьба з проявами тероризму в Україні є одним із пріоритетних завдань, вирішення яких неможливе без термінового створення державно-правової системи запобігання та боротьби з тероризмом. З цією метою з урахуванням досвіду боротьби з тероризмом в інших країнах потрібно продовжувати роботу, спрямовану на вдосконалення чинного законодавства, передбачити посилення відповідальності за найнебезпечніші злочини, вчинені з метою тиску на державні органи та громадськість. Внутрішні заходи необхідно поєднувати з багатостороннім міжнародним співробітництвом, всіляко сприяти розвитку взаємодії правоохоронних та інших державних органів України з відповідними організаціями та правоохоронним органами зарубіжних країн у боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом та незаконним наркообігом тощо.
За наявності більш як десяти міжнародних конвенцій з проблем боротьби з тероризмом, зокрема Європейської конвенції по боротьбі з тероризмом (1977), Римської конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства (1988), Міжнародної конвенції про боротьбу з захопленням заручників (1979) та інших, які приймалися у різні часи та з різними, подекуди протилежними підходами й оцінками щодо одних і тих самих подій, ускладнюється порядок їх застосування, унеможливлюється забезпечення відповідної організації взаємодії між державами-учасницями щодо ліквідації терористичних конфліктів.
Українські вчені, які досліджують цю проблему (В. Ємельянов, В. Глушков, Я. Кондратьєв, В. Ліпкан та інші) зазначають, що сьогодні існує нагальна потреба розробити і прийняти міжнародним співтовариством єдину конвенцію з питань боротьби з тероризмом, в якій з урахуванням міжнародного досвіду захисту прав людини було б визначено поняття тероризму та терористичного акту, передбачено чіткий порядок взаємодії держав та умови обов’язкової видачі терористів зацікавленій країні, правовий статус держав, які здійснюють терористичну політику[44].
Міжнародний досвід боротьби з тероризмом свідчить про надзвичайну важливість створення механізму реалізації положень конвенції з боку органів, які виконують поліцейські функції. Цей механізм включає:
• визначення прав і обов’язків органів, які виконують поліцейські функції;
• налагодження взаємодії органів, які виконують поліцейські функції, у боротьбі з тероризмом по лінії Інтерполу та Європолу;
• координація дій між державами, особливо між правоохоронними структурами, які борються з тероризмом;
• врегулювання правового аспекту взаємодії, наприклад, за допомогою підписання міжнародної конвенції з широкого кола питань, зокрема щодо обміну інформацією, спільних практичних дій на кордонах, відстеження місць перебування та пересування осіб, схильних до вчинення терористичних актів, контролю за обігом зброї, вибухових речовин тощо.
7.2. Особливості методики розслідування терористичних актів[45]
7.2.1. Поняття і криміналістична характеристика терористичних актів
Тероризм у всьому світі має тенденцію до стійкого зростання: якщо у 80-х роках ХХ ст. фіксували від 500 до 800 (1985 р.) терористичних актів, то у 90-х роках — від 900 і до більш як тисячі. Як зазначають кримінологи, з кожним роком терористи вдосконалюють свою діяльність, терористичні акти з кожним роком стають дедалі організованішими, вчиняються з використанням вибухових речовин і сучасної зброї, завдають шкоди здоров’ю і забирають життя людей. У Росії в 1996 р. кількість терористичних акцій збільшилася в 2,5 разу порівняно з двома попередніми роками. В міжнародному масштабі тероризм у ХХ ст. розповсюдився, як страшна епідемія.
“Тероризм”, “терор”, “терористичний акт” — що це? Кожен день на шпальтах газет ми бачимо ці слова, вони щодня лунають з наших телевізорів і радіоприймачів. А чи знають самі журналісти, про що вони пишуть, чи знають ведучі телепередач і диктори новин, про що вони говорять?
Ми схильні вважати, що ні, а якщо і знають, то далеко не всі, тому що на сьогодні, на превеликий жаль, у жодному законодавчому акті України не знайшли свого відображення перелічені терміни. Стаття 258 нині чинного Кримінального кодексу України дає визначення поняття “терористичний акт”, але воно далеко не таке, яким хотілося б його бачити в сучасному чинному кримінальному законодавстві. Тож, як можна говорити про те, про що ми самі не знаємо. Адже фахівці, які займаються цією проблематикою, на сьогодні не досягли компромісу в питанні чіткої дефініції термінології цього явища, то якою має бути реакція простих людей, котрі чують про тероризм здебільшого із засобів масової інформації.
44
Ємельянов В. Об’єкт тероризму: його ознаки // Право України. — 1999. — № 11; Ємельянов В. Уточнити деякі склади злочинів терористичної спрямованості // Право України. — 2000. — № 5; Ємельянов В. Щодо кримінально-правового визначення тероризму // Право України. — 1999. — № 8; Кондратьєв Я. Ю, Глушков В. О. Боротьба з тероризмом на сучасному етапі // Наук. вісн. НАВСУ. — 1996. — № 1; Ліпкан В. А. Актуальні проблеми розроблення кримінально-правової норми про відповідальність за тероризм // Право України. — 2000. — № 3; Ліпкан В. А. Правові та організаційні аспекти боротьби з тероризмом в Україні // Наук. вісн. НАВСУ. — 1998. — № 3.
45
Розділ написаний спільно з О. Сав’юком.