ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Перехід від ментальності Аполлона до ментальності Діоніса може бути швидким і непередбачуваним. Як наслідок, добрі люди роблять злі вчинки, живуть у розширеному теперішньому моменті, не задумуються про наслідки своїх дій. Звичні запобіжники жорстокості й імпульсів лібідо стираються деіндивідуалізацією. У мозку наче відбувається коротке замикання, що відключає здатність планувати й приймати рішення — функції лобової кори, — а контроль переймають примітивніші частини лімбічної системи, особливо центри агресії й емоцій в мигдалеподібному тілі.
ЕФЕКТ МАРДІ ҐРА[326]: КОЛЕКТИВНА ДЕІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ЯК ЕКСТАЗ
Серед богів Давньої Греції Діоніс був унікальним. Вважалося, що він створює новий рівень реальності, який підважує традиційні погляди і спосіб життя. Він уособлював силу визволення людського духу від його традиційних обмежень раціонального дискурсу і системного планування, і водночас силу руйнування: надмірну хіть, задоволення особистих потреб без соціального контролю. Він був богом сп’яніння, богом безумства, богом сексуальної розгнузданості і жаги до бійок. Панування Діоніса охоплює всі стани людини, пов’язані з утратою самосвідомості, розсудливості, розладами усвідомлення лінійності часу і відмовою від власного «Я» в потуранні тій частині людської природи, що відкидає моральні кодекси поведінки і громадянську відповідальність.
Марді Ґра сягає корінням язичницьких, дохристиянських обрядів, нині римо-католицька церква відзначає цей день в останній вівторок напередодні Великого посту («Жирний вівторок» чи «Масляний вівторок»), день перед попільною середою[327]. Це церковне свято знаменує початок християнського богослужбового періоду постування з його жертовністю і поміркованістю, що закінчиться через 46 днів на Великдень. Марді Ґра розпочинається на 12-й день після Різдва, коли три царі відвідали новонародженого Ісуса Христа.
На практиці Марді Ґра — це свято нестриманості й пошуків миттєвих задоволень, свято «вина, жінок і співу». Турботи й обов’язки забуваються, доки святкувальники догоджають своїй чуттєвій природі на спільних гульбищах. Це вакханальне гуляння звільняє від звичних обмежень поведінки і думок про наслідки своїх учинків. Однак всередині всі усвідомлюють, що це святкування минуще і з приходом посту його замінить ще суворіше, ніж зазвичай, стримування своїх потреб і вад. Ефект Марді Ґра — це тимчасова відмова від традиційних когнітивних і моральних обмежень особистої поведінки, коли група гуляк-однодумців вирішує веселитися тут і зараз, не думаючи про наслідки і обов’язки. Це і є деіндивідуалізація в групі.
ДЕГУМАНІЗАЦІЯ І ВІДКЛЮЧЕННЯ МОРАЛІ
Дегуманізація є засадничим поняттям для нашого розуміння нелюдського ставлення до інших людей. Вона виникає щоразу, коли одні особи починають вважати інших вилученими із моральної категорії «людина». Об’єкти цього психологічного процесу втрачають свій людський статус в очах дегуманізаторів. Вилучаючи якихось осіб або групи із того, що зветься людством, ми відмовляємося від моральних принципів, які зазвичай керують відносинами між людьми.
Дегуманізація посідає чільне місце в упередженнях, расизмі й дискримінації. Вона таврує інших, приписуючи їм «зіпсовану ідентичність». Наприклад, соціолог Ервінґ Ґофман[328] описує, як соціально дискредитують людей з обмеженими можливостями, бо вважають їх неповноцінними людьми.
У таких умовах стає можливим, що нормальні, морально здорові люди, і навіть ідеалісти, вдаються до ницих і жорстоких учинків. Позбавлення інших осіб людських рис автоматично сприяє нелюдським діям. Тож золоте правило спотворюється: «Чини іншим те, що забажаєш». Легко бездушно і грубо поводитися з дегуманізованими «об’єктами», ігнорувати їхні благання і потреби, використовувати їх для власних цілей і навіть знищувати, якщо вони дратують[329].
Один японський генерал звітував, що його солдати легко проводили масові вбивства цивільного населення під час вторгнення в Китай напередодні Другої світової війни, «бо ми думали про них як про речі, а не як про схожих на нас людей». Безсумнівно, те саме відбувалося і під час різанини в Нанкіні в 1937 році. Пригадайте, як жінка, що організувала масові зґвалтування тутсі (згадується у першому розділі), описувала жертв — вони були просто «комахами», «тарганами». Влаштований нацистами геноцид євреїв почався з пропагандистських фільмів і плакатів, які створили в країні образ цих ближніх як нижчих форм царства тварин, як паразитів, як ненажерливих щурів. У США безліч випадків лінчування темношкірих натовпами білих також не вважали злочинами проти людства — це ж були не люди, а лише «ніґери»[330].
326
Марді Ґра—свято напередодні Великого посту. У цей день відбувається карнавал. Аналог запусту Масниці, Колодія.—Прим. пер.
327
У римо-католиків перший день Великого посту, коли священнослужитель, на знак покути, посипає попелом голови вірян.—Прим. пер.
328
E. Goffman, Stigma: Notes on the Management of Spoiled Identity, Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, 1963.
329
Див. C. Maslach, P. G. Zimbardo, «Dehumanization in Institutional Settings: ‘Detached Concern’ in Health and Social Service Professions; The Dehumanization of Imprison-ment», доповідь представлено на з’їзді Американської психологічної асоціації, Монреаль, Канада, 30 серпня 1973 року.
330
R. Ginzburg, 200 Years of Lynching, Baltimore: Black Classic Press, 1988. Також див. фотографії лінчувань, оформлених в листівки: J. Allen, Н. Аіі, J. Lewis, L. R Litwack, Without Sanctuary: Lynching Photography in America, Santa Fe, NM: Twin Palms Publishers, 2004.