Студії з української етнографії та антропології

Ми сподіваємося ширше вивчити це питання в окремій праці, але ми не можемо не зазначити тут вражаючої ідентнчности між наведеними щойно народними играми і піснями, іцо їх супроводять, з одного боку, та з весільними звичаями з другого боку. Репертуар шлюбного хору накида« нам гадку, що всі вищезазначені звичаї являють собою тільки пристосування до індивідуального шлюбу релігійного ритуалу, що супроводив за старих часів шлюб комунальний, який завше приєднувався до свят соняшного культу Цю вражаючу ідентичність ритуалу соняшиих свят та ритуалу весільного вже помітили Кавелін та Сумцов, що запропонували гіпотезу про залежність між шлюбами та певними сезонами 924. Але для того, щоб всебічно освітлити це питання, треба розглянути його з точки погляду антропології та порівнюючої етнографії. Етнографи, а особливо статистики, дають нам відомості про те, що в році існують певні сезони, коли беруть найбільше шлюбів. На Україні, наприклад, це — місяці жовтень та січень; в инших країнах це припадає инакше. Тепер ці шлюбні сезони, безперечно, залежать од ріжних причин, в тому числі умови економічні та релігійні займають перше місце. Але в далекі від нас часи більше впливу тут мали, без сумніву, причини природного ряду, а серед них передусім, звичайно, сезони стиків між тваринами. Це питання вперше і до певної міри категоричним способом розглянув у своїй видатній праці Вестермарк. Присвятивши цьому питанню цілу главу у своїй праці, фінляндський учений спочатку вивчає ті дані, що дає нам сучасне знання щодо течі у тварин та антропоїдних мавп, і висловлює думку про можливість існування аналогічних періодів і в примітивних людей. Справді, в індійців Каліфорнії, у тубільців західньої Австралії, у багатьох африканських племен, як пнше Олдфільд (Oldfield), «like the beasts of the feld, the savage has but on time for copulation in the year» У багатьох з цих народів, як-от у зулусів, цей шлюбний сезон святкують з особливою урочистістю і він дуже нагадує наші «игри між селищами», які заступали місце шлюбу у стародавніх слав'ян та які дожили до наших часів у формі вечорниць ш.