Давня історія України (в трьох томах). Том 3: Слов’яно-Руська доба
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2000
- Язык: украинский
- Год: Інститут археології НАН України
- ISBN: 966-02-1396-4
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 3: Слов’яно-Руська доба». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України.
Через деякий час Переяслав перейшов до іншого сина Довгорукого — Гліба, але вже в 1151 р. переяславським князем став Мстислав Ізяславич. Будучи рішучим противником будь-яких союзів з половцями, у тому ж році Мстислав здійснив проти них успішний похід, під час якого завдав поразки їх війську в битвах на річках Углі і Самарі. Половецькі стани були зруйновані і знищені; дружинники Мстислава захопили багато полонених і, крім того, звільнили з половецької неволі руських бранців. У 1153 р. половці напали на Посулля, але, дізнавшись, що проти них виступив Мстислав Ізяславич, негайно відійшли в Степ. Крім боротьби з половцями, Мстислав брав активну участь у походах свого батька проти галицьких князів. Переяславський полк Мстислава був однією з ударних бойових одиниць у відомій битві 1154 р. на Сереті.
Після смерті Ізяслава Мстиславича Переяславська земля знову стала театром воєнних дій, оскільки дорога на Київ, як і раніше, пролягала через Переяслав. Дружина Гліба Юрійовича в союзі з численними половцями взяла в облогу місто, але переяславці, очолювані князем Мстиславом Ізяславичем, відбили всі атаки. Втративши надію на успіх, Гліб Юрійович відступив до верхів’їв Сули і Удаю. Тим часом між Ростиславом Смоленським і Мстиславом Ізяславичем виникли серйозні суперечки за володіння Києвом. Довідавшись, що Ростислав поступився великокнязівським столом на користь Ізяслава Давидовича, Мстислав припинив боротьбу з Юрієм Довгоруким і його союзниками й добровільно залишив переяславський стіл.
Переяславським князем знову став Гліб Юрійович, який правив тут до 1169 р. Він був, по суті, підручним київських князів. Змінилась його політика також щодо половців. Зрозумівши, що Переяславська земля стала його вотчиною надовго, Гліб Юрійович став активним учасником усіх походів руських князів проти половців. У 1165, 1168, 1169 рр. переяславський полк під його проводом у складі військ київського князя охороняв торговельні каравани руських купців. У 1169 р. Гліб Юрійович брав участь у поході на Київ, а незабаром став великим київським князем. Переяслав він віддав сину Володимиру.
Про перші роки діяльності юного князя в літопису немає жодних згадок. У 1173 р. він з переяславським полком брав участь у другому поході військ Андрія Боголюбського на Київ. Пізніше, коли в Києві зміцніли позиції Ростиславичів, Володимир Глібович став їх вірним союзником. Одночасно допомагав суздальському князю Всеволоду в його боротьбі з Глібом Рязанським.
В останній чверті XII ст. половці посилили натиск на Русь. Зупинити його можна було лише об’єднаними зусиллями всіх руських князівств. Організатором антиполовецької боротьби, як уже відзначалось, виступив Святослав Всеволодович; його підтримали і всі південноруські князі. Вони здійснювали воєнні походи в Степ як під керівництвом київського князя, так і самостійно. У 1183 р. у похід проти половців виступили дружини новгород-сіверського князя Ігоря і переяславського князя Володимира, але завершити його не змогли. У поході князі посварилися і Володимир Глібович повернувся назад. Наступного року переяславський князь взяв участь у новому воєнному поході проти половців, організованому великим київським князем Святославом Всеволодовичем. Він очолив передовий полк, який складався із 2100 переяславців і берендеїв, й у першому ж бою завдав нищівної поразки половцям. На р. Орелі Святослав довершив розгром кочівників; до рук переможців потрапило понад 7 тис. полонених, серед них — грізний половецький хан Кобяк.
У відповідь на це половці об’єднали свої сили і, зібравши величезне військо на чолі з ханом Кончаком, 1184 р. напали на Посулля. Назустріч половцям виступили київські князі Святослав і Рюрик, а також переяславський князь Володимир Глібович, який уже зумів зарекомендувати себе в походах проти половців обережним і досвідченим полководцем. На р. Хорол загін Володимира Глібовича зненацька напав на половецький табір і примусив Кончака відступити.
Після невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря небезпека для Переяславської землі значно посилилась. У 1185 р. Кончай напав на Посулля, оволодів усіма прикордонними містами і підійшов до Переяслава. Володимир Глібович організував оборону міста. Бій тривав цілий день. Під вечір половці прорвали укріплення посаду, загрожуючи безпосередньо острогу. Тоді невеликий загін переяславців здійснив відчайдушну вилазку і разом з переяславським ополченням зав’язав бій під стінами міста. Удар захисників міста виявився настільки раптовим і сильним, що половці змушені були зняти облогу Переяслава і відійти в Степ. На зворотному шляху вони взяли переяславське місто Римов і піддали його страшенному спустошенню. «Се у Римѣ кричать подъ саблями половецкыми, а Володимиръ под ранами», — сповідає про ці трагічні події автор «Слова о полку Ігоревім».