Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Червоний Голод. Війна Сталіна проти України
Червоний Голод. Війна Сталіна проти України - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Червоний Голод. Війна Сталіна проти України

Электронная книга - «Червоний Голод. Війна Сталіна проти України». Краткое содержание книги:

У книзі «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» (Премія Фундації Омеляна й Тетяни Антоновичів, 2017, Премія Лайонела Гелбера, Премія Даффа Купера, 2018) Енн Епплбом висвітлює історію Голоду 1932–1933 років та події, що цьому передували. На основі архівних документів, щоденників, усних свідчень, мемуарів, досліджень українських та зарубіжних науковців авторка доводить, що штучний голод в радянській Україні та репресії проти української інтелігенції на початку 1930-х стали складовими єдиного наміру Сталіна та його поплічників. Більшовицькі лідери добре пам’ятали, як майже втратили Україну в 1917–1920 роках. Коли з масовими виступами українських селян проти колективізації ця загроза виникла знову, комуністична влада вдалася до політики творення голоду, яка забрала життя майже чотирьох мільйонів людей. Проте, як зазначає Епплбом, в історичній перспективі Сталін програв війну проти України, котра врешті виборола незалежність. І хоча «Червоний голод» написано не у відповідь на сучасні події, розуміння причин, механізму та наслідків Голодомору можуть багато чого прояснити в нинішніх українсько-російських відносинах і трактуваннях спільного радянського минулого.
1 ... 177 178 179 180 181 182 183 184 185 ... 191
Перейти на страницу:

Русифікація, що почалася після голоду, також залишила свій слід. Через те, що в СРСР відбувалося систематичне нищення української культури та історичної пам’яті, чимало росіян до цього часу не вважають Україну окремою державою, яка має власне минуле. Багато європейців і досі погано усвідомлюють те, що Україна взагалі існує. Лояльність самих українців є складною й неоднорідною. Ця двозначність інколи виливається в цинізм і апатію. Ті, кому байдуже або мало цікавляться історією свого народу, навряд чи зроблять життя в країні кращим. А ті, хто не відчуває жодної громадянської відповідальності, не так зацікавлені у припиненні корупції.

Сучасні мовні проблеми в Україні також походять з 1930-х років. Іронія в тому, що, намагаючись знищити українську національну ідентичність та українську мову, Сталін тільки зміцнив зв’язок між ними. У результаті наріжним каменем сьогоднішніх мовних дебатів є питання національної ідентичності. Україна насправді є двомовною країною — більшість людей знає обидві мови, але ті, хто віддає перевагу тій чи іншій мові, регулярно скаржаться на дискримінацію. Визнання російської мови «офіційною» в кількох областях означало дозвіл на її використання в судах та урядових установах, і призвело до протестів. Після подій Майдану в 2014 році український уряд спробував скасувати цей закон, однак на той час йому так і не вдалося цього зробити. Проте підтримувані Росією «сепаратисти» використали цю спробу для виправдання російської інтервенції в Україну. Претензії Росії щодо мовної політики та її зазіхання на суверенітет України викликали зворотну реакцію. Якщо в 2005 році менш ніж половина українців послуговувались українською як основною мовою спілкування, то в 2015 українській мові віддали перевагу дві третини населення.[1298] Завдяки натиску Росії нація об’єдналась довкола української мови, чого не було ще з 20-х років минулого століття.

Якщо вивчення голоду допомагає пояснити сучасний стан речей в Україні, воно також проливає світло на ті погляди в сучасній Росії, багато з яких закорінені в минулому. Ще від часів революції більшовики знали, що вони є меншістю в Україні. Щоб підкорити більшість, вони застосовували не тільки надзвичайне насильство, а й недоброчесні та підступні форми пропаганди. Голодомору передувало десятиліття того, що ми тепер називаємо «мовою ворожнечі», тобто мовою, за допомогою якої одних людей маркували як «відданих» радянських громадян, а інших — як «ворогів», «куркулів» — тобто привілейований у минулому клас, який доведеться знищити заради народної революції. Ця ідеологічна мова виправдовувала поведінку чоловіків і жінок, які допомогли організовувати голод на місцях, конфісковувати їжу в родин, які потерпали від голоду, міліціонерів, які заарештовували й вбивали своїх співгромадян. У таких діях вони знаходили моральне та ідеологічне виправдання. Дуже мало з тих, хто організовував голод, вважали себе винними: навпаки, вони були переконані, що селяни, котрі помирали, це — вороги народу, небезпечні злочинці, яких необхідно позбутися заради прогресу.

Через вісімдесят років російська ФСБ, інституційна наступниця КДБ (який в свою чергу був наступником ОГПУ), продовжує демонізувати своїх противників за допомогою пропаганди та дезінформації. Змістове наповнення та форма мови ворожнечі щодо України змінилися, але наміри тих, хто її застосовує — ні. Як і в минулому, Кремль використовує цю мову, щоб налаштувати людей один проти одного, щоб поділити членів суспільства на громадян першого та другого ґатунку, щоб роз’єднати народ і відвернути увагу від нагальних питань. У 1932–1933 роках радянські ЗМІ описували співробітників ОГПУ які працювали з місцевими активістами, як «відданих більшовиків», борців з «петлюрівцями», «куркулями», «зрадниками» та «контрреволюціонерами». У 2014 році російські державні ЗМІ зображали російський спецназ, який здійснив вторгнення до Криму та Східної України, як «патріотів-ополченців», котрі ведуть боротьбу з «фашистами» та «нацистами» з Києва. Надзвичайно потужна дезінформація містить вигадки на кшталт історії про розп’ятого хлопчика, з фальшивими світлинами, проте її транслюють російські державні ЗМІ по всьому світу. Дух цієї дезінформаційної кампанії, хоча й набагато винахідливіший порівняно з тим, що міг придумати Сталін в епоху, коли ще не існувало електронних ЗМІ, у своїй сутності однаковий.

вернуться

1298

Ievgen Vorobiov, “Why Ukrainians Are Speaking More Ukrainian”, Foreign Policy (26 June 2015), дата звернення 2017.

1 ... 177 178 179 180 181 182 183 184 185 ... 191
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)