Навколо Парнасу: Літературні бувальщини
- Автор: Артемчук Ігор М.
- Год: 1989
- Язык: украинский
- Год: Дніпро
- ISBN: 5-308-00317-3
- Жанр: Юмористическая проза
Электронная книга - «Навколо Парнасу: Літературні бувальщини». Краткое содержание книги:
Н 15
Ібсен міг тижнями нічого не писати, а лише робив прогулянки і повертався з запасом нових рис характерів героїв, уривків діалогів, цілих сцен — усе це він занотовував і розкладав по віповідних відділеннях скриньки. Працював, наче бджола. Тільки-но соти заповнювалися медом, драматург сідав писати.
ЗАСЛУГА ДРУЖИНИ
Ібсен захоплювався живописом, і були хвилини, коли він вагався: чому віддати перевагу: пензлю чи перу. Дружина переконала його відмовитися від акварельного живопису.
— Моя мати, — стверджував згодом син Ібсена, — має дві великі заслуги: норвежці втратили посереднього художника, зате мають геніального драматурга.
Л. М. Толстой
1828—1910
ЩОБ БУТИ ЗАДОВОЛЕНИМ
За кілька років після того, як А. Толстой одружився, його відвідав письменник В. Сологуб. Він по-дружньому заздрив господареві, що той задоволений своєю долею.
— Ви щаслива людина! — сказав Сологуб. — У вас є все, що ви любите.
— Ні, — відповів Лев Миколайович, — не все, що я люблю, у мене є, але я люблю все те, що у мене є.
КОРОТКИЙ ЛИСТ
У спогадах секретаря письменника В. Ф. Булгакова про А. Толстого є такі рядки: «Сьогодні Лев Миколайович написав листа, гадаю, найкоротшого з усіх, які він будь-коли писав. Ось його зміст: «Росто́ви. Л. Т. ».
Написаний цей лист учневі третього класу Федорову у відповідь на його питання, де ставити наголос у прізвищі, яке ми зустрічаємо у романі «Війна і мир»: «Ро́стови чи Росто́ви».
ВИ ПИШЕТЕ РОМАН?
Л. Толстой не терпів людей, які дивилися на літературну працю як на легкий заробіток. Він писав, що коли поцікавитися у кого-небудь, чи може він грати на скрипці, відповідь буде однозначна — так чи ні. Але якщо запитати цю ж людину, чи може вона написати роман, у відповідь почуєте: «Не знаю, не пробував».
ПРАВДА ДЛЯ ВСІХ ОДНА
Льва Толстого запитали, що потрібно для того, щоб стати справжнім письменником.
— Треба навчитися говорити правду, — відказав Толстой. — Як цього навчитися? Треба вміти говорити її перш за все собі.
ЧИ РОЗМОВЛЯТИ З ЦАРЕМ
В лютому 1901 р. газети оголосили послання синоду, за яким Лев Толстой одлучався від церкви.
Хтось запитав Льва Миколайовича, чому він не звертається особисто до царя.
Толстой відповів:
— Це все одно, що говорити в телефон з перерізаним дротом.
ЧОТИРИ МИСТЕЦТВА
Якось у Москві Л. М. Толстой слухав твір всесвітньо-відомого композитора Бетховена «Крейцерова соната».
Знайома музика цього разу справила на нього особливо сильне враження. Він звернувся до художника І. Рєпіна і актора В. Андрєєва-Бурлака, які разом з письменником слухали сонату, і запропонував їм творчо зобразити засобами мистецтва глибину цього музичного твору. Вони погодилися.
Письменник узявся написати оповідання, яке мав прочитати перед публікою Андрєев-Бурлак, а Рєпін повинен був створити картину.
Проте виконав свою обіцянку лише Толстой, написавши згодом твір під назвою «Крейцерова соната».
ЯК ДАЄТЬСЯ ПИСЬМЕНСТВО
Л. М. Толстой з особливою вимогливістю ставився до роботи над своїми творами. Так, наприклад, його повість «Дитинство» писалася протягом 18 місяців і мала 4 редакції автора, окремі розділи роману «Війна і мир» — 7 редакцій, роман «Анна Кареніна» — 12. початок «Воскресіння» — 20. Але рекордну кількість переробок зазнав вступ до його книжки «Шлях життя». Автор переписував його... 105 разів.
Під час роботи над «Війною і миром» Толстой за день так втомлювався, що вечорами дрімав у кріслі. Коли Софія Андріївна запитувала, чи не важко йому, він відповідав:
— А ти гадаєш, що письменство дарма дається? Ні, в щоденній праці залишаєш у чорнильниці шматочок себе.
«НЕПОГАНО НАПИСАНО»
Лев Толстой, видрукувавши, ніколи не перечитував своїх великих романів. І, зрозуміла річ, не знав їх напам́́́́'ять. Одного разу його діти зібралися у вітальні вголос читати «Війну і мир». Несподівано до кімнати зайшов Лев Миколайович. Діти не помітили батька і продовжували читання. Письменник кілька хвилин з цікавістю слухав, а потім запитав:
— Що це ви читаєте? Непогано написано.
ПИШІТЬ СВОЇ РОМАНИ
Лев Толстой не визнавав ніяких авторитетів і будь-яке питання, будь-яку проблему вирішував по-своєму. Певний час він мав сумнів щодо вірності вчення Коперніка і почав навіть видумувати свою власну теорію руху Землі і планет. Щоб обговорити свої міркування з ким-небудь із спеціалістів, він зустрівся з Ф. Бредіхіним. Вислухавши Толстого, знаменитий астроном сказав: