Навколо Парнасу: Літературні бувальщини
- Автор: Артемчук Ігор М.
- Год: 1989
- Язык: украинский
- Год: Дніпро
- ISBN: 5-308-00317-3
- Жанр: Юмористическая проза
Электронная книга - «Навколо Парнасу: Літературні бувальщини». Краткое содержание книги:
Н 15
— Ви помиляєтесь,— усміхнувся Джамбул,— моє щастя саме в тому, що я маю дуже багато ровесників. Сто сімдесят два мільйони радянських громадян — це ж усі мої ровесники. Початком свого справжнього життя ми вважаємо день Великої Жовтневої революції.
Іван Вазов
1850—1921
СКАРБ НАРОДНИЙ
Проглядаючи словник болгарської мови, Іван Вазов зауважував, що ось те чи інше слово треба було б внести до словника. Проте молодим літераторам радив:
— Словник — це колодязь для молодого письменника! Замість того щоб кувати власні слова, видумувати їх, чому б не заглянути спершу в цю скарбницю народного слова!
ЮВІЛЕЙ — ЦЕ ПРИЄМНО ЧИ БОЛЯЧЕ
1920 року Болгарія святкувала 70-річчя від дня народження Вазова і 50-річчя його літературної діяльності. Рішенням Народних зборів йому було присвоєно звання народного поета.
Вазов був проти урочистого святкування ювілею. Він скрушно зітхав:
— Ювілей — це вже підсумки.
М. І. Павлик
1853—1915
ДУРНИЦЯМИ НЕ ЗАЙМАЮСЬ
Пропагуючи соціалістичні ідеї, М. Павлик підтримував зв'язки з російськими соціал-демократами, зокрема з Г. Плехановим і В. Засулич. Він поширював революційну літературу, надсилав листи до Швейцарії, Франції, Англії.
Якось один студент побачив, як Павлик надписував адреси на десяти конвертах, і запитав:
— Ви — філателіст?
— Я не англійський король,— відповів Павлик,— щоб займатися такими дурницями.
ЯК ПЕРЕХОВУВАТИ КНИЖКИ
— Ви не боїтеся тримати у себе деякі книжки? — питають Павлика, маючи на увазі заборонену літературу.
— Як є книжки, за які треба боятися, то вони такі цінні, що я не хочу віддавати їх поліційним щурам. їх можна поставити на полицях будь-якої крамнички, і там між перцем та оливою сам чорт їх не знайде.
КРАЩЕ, НІЖ В ОРИГІНАЛІ
М. Павлик давно мріяв перекласти українською мовою «Селян» В. С. Реймонта. Йому вдалося домовитися з редакцією «Діла» про те, що вони надрукують переклад у газеті.
Великою несподіванкою було зізнання самого Реймонта:
— Щойно прочитавши свій роман українською мовою, я побачив, що він набирає кращого звучання, ніж в оригіналі.
НЕВМИРУЩІ ЗДІБНОСТІ
М. Павлик ніколи не забував рідний Косів, людей, серед яких виріс і яких поважав за невмирущі творчі здібності.
— Коли мені стає дуже важко на душі,— сказав якось Павлик фольклористу Володимиру Гнатюку,— я виїжджаю на кілька днів до Косова. Одна вишивка на сорочці, різьблена тарілка або розмальований глечик нагадують мені тих людей, які, часто не маючи шматка хліба, знаходять час на мистецтво.
ШКОДА ГРОШЕЙ
Своє 60-річчя М. Павлик зустрічав у Косові. Земляки купили йому нового гарного капелюха, але він не хотів його брати:
— Шкода грошей, задорогий.
В. Г. Короленко
1853—1921
ПОСІЯВ ДУМКИ
1876 року В. Г. Короленко був заарештований. Покарання відбував у слободі Амга Якутської області.
Тут з товаришами він організував невеличке господарство. Робота кипіла у нього в руках, та траплялося і таке: замислиться і що-небудь загубить.
Якось поїхав він у поле орати. Прихопив з собою їжу та ще книжку. Думав, напевне, під час обіду трохи почитати. Чи вдалося Володимирові Галактіоновичу почитати — невідомо. Але книжку він забрав.
Сміялися друзі з цього приводу:
— Орав землю і посіяв книжку.
ХАЙ ГОВОРИТЬ ТОЙ ДІД
У 1905 році популярність Короленка як визначного публіциста і оратора дуже зросла. Його часто запрошували виступати на мітингах:
— Хай говорить той дід, що все добре знає, гарно балакає і нашу руку держить!
Полтавський генерал-губернатор Князєв сказав якось про Короленка:
— Ось нам би таких працівників, як Короленко.
Коли Володимиру Галактіоновичу переказали ці слова губернатора, письменник зауважив:
— Що ж, чекатиму призначення мене поліцмейстером.
НЕ ВИДУЖАЄ
В. Короленко приїхав до знайомих. Його вийшли зустрічати.
— Що ж це ви, Володимире Галактіоновичу, такого миршавого візника взяли? — запитали його.
— Бідолашний, дуже бідолашний, але ж йому не одужати, якщо його не братимуть.
БУНТ ХОРУНЖОГО