Людина дивиться в завтра

У майбутніх проектах перетворення природи «не самі лише канали та греблі, дамби та гідростанції. Життя ставить перед інженером чимало й інших завдань: з’єднати острів з материком чи сусідні острови або навіть континенти, прокласти дорогу крізь гори, побудувати залізниці й автостради, що простяглися б на десятки тисяч кілометрів. Масштаби таких споруд перевершать усе відоме донині.

Яке вирішення цих завдань бачимо ми у висунутих нині проектах?

Тунель через протоку здебільшого пропонують прокладати під морським дном. Певного досвіду великих робіт під водою вже набуто, щоправда, вони мали дещо інше спрямування. Так під час другої світової війни англійці проклали нафтопровід по дну Ла-Маншу.

Ми спроможні заглибитися в товщу дна навіть на кількасот метрів. Ми зуміємо зробити підводно-підземний шляхопровід такий широкий, щоб у ньому вільно розмістилися і автомобільна дорога, і кілька залізничних колій. Будуть тут і вентиляційні канали, і дренажні труби, що очищатимуть повітря від вихлопних газів та вогкості. Трасу тунелю треба вибрати з невеликими схилами, які легко долали б електровоз і автомобіль.

Можна уникнути земляних робіт, якщо зібрати тунель з покладених на дно труб, точніше «на донні опори. Такий плаваючий тунель спорядять ще своєрідними плавцями «так званими стабілізуючими поверхнями на зразок рульових, тільки закріплених нерухомо. Тоді труба не коливатиметься, навіть якщо по ній рухатимуться стрічні потоки автомобілів і поїздів.

Сухопутний шлях може бути під водою, але можна й крізь гори прокласти водяну трасу, якщо через перешийок прорубати тунель, а при вході й виході влаштувати шлюзи. Можна провести паралельно ще й залізничний тунель і зробити спільну вентиляцію, вивівши труби на поверхню.

Залишається сказати, що тунель можна прокласти і в крижаній товщі. Це знадобиться тоді, коли люди почнуть освоювати Антарктиду. Вона ховає під своєю крижаною шапкою чимало багатств.

З кригою впоратися легше, ніж з ґрунтом. Треба тільки мати на увазі, що не всі льодовики нерухомі. Отож трасу доведеться вибирати там, де немає загрози зсуву. Все інше роблять так, як у звичайному тунелі. Всередині його можна буде «в разі потреби «збудувати електрифіковану залізницю.

Запроектовано також велетенські мости через протоки «найскладніші інженерні споруди, що вимагають видумки й точного обчислення. їхня довжина «десятки кілометрів, висота над водою «десятки метрів. Щоб спорудити їх, потрібно чимало міцних бетонних опор. Мостами пройдуть автостради та залізничні колії.

В сейсмічно небезпечних районах, де землетруси можуть зруйнувати міст, доцільно спорудити в протоці кам’яну дамбу. По ній буде прокладено транспортну магістраль. Щоб відкрити шлях кораблям, у дамбу вбудують мости.

Споруджуватимуть мости, певно, навіть через широкі затоки й невеликі моря «наприклад, Каспійське. Під Каспієм можна було б прокласти, щоправда, трьохсоткілометровий тунель на зразок того, як метробудівці вирубують шахти під ріками. Міст через Каспій пропонують укласти на понтонних опорах, підтримуваних тросами. А троси, в свою чергу, кріпитимуть до вбитих у дно паль.

Досі таке підводне будівництво ніде не провадилось. Проте вже нині створюють роботів-водолазів, здатних працювати навіть на великих глибинах. Обладнаний механічною рукою і телекамерою, керований на відстані, такий робот зміг би в певних місцях забивати палі. Буде потреба в спеціальних підводних суднах для огляду кріплення та інших споруд на дні. Підводний флот малих і середніх глибин, до речі, вже почали створювати.