Листи темних людей [UK]

16

Матвій Медолиз 1 шле поштиві повітання магістру Ортуїну Грацію

Оскільки я завше був другом вашої велебиості і турбувався про ваше благо, тому хочу тепер застерегти вас у вашій біді; буду веселитись у вашому щасті та сумувати у вашому нещасті. Адже ви — мій друг, а з друзями ми зобов’язані веселитися, коли вони веселяться, і сумувати, коли вони сумують, як пише Ціцерои 2, хоч він нехрист і піїт. Отож повідомляю, що у вас е тут один ворог-суно-стат, дуже злостивий, котрий тяжко шпетить вас, велебшш муже, і вимишляє всілякі наклепи, розперезавшись у своїй гордині. Так, усім і вся він верзе*?що ви — байстрюк3, ваша мати — блудниця, а отець — священик. Тоді я заступився за вас і сказав: «Пане бакалавре, чи як вас там величати, ви ще молодик і не повинні оскверняти магістрів. Бо написано в Євангелії: «Учень не вище від учителя» 4.

Ви іще учень, а шановний Ортуїн уже від восьми чи десяти років магістр, через се ви не доросли до того, аби хулити магістра і мужа вельмиповажного. Інакше знайдеться також проти вас хтось, хто буде паплюжити вас і приборкає вашу гординю. Соромтесь і не чиніть так!» На се він відповів: «Я кажу правду і можу се довести, а на вас не наміряюсь звертати уваги, бо Ортуїн достоту байстрюк, і один його краянин сказав мені се як достеменну істину, бо знав його родителів. Неодмінно напишу і докторові Рейхліну, бо він про се досі не знає. Але чому ви сунете носа не в своє діло? Ви ж нічого про се не знаєте». Тоді я сказав: «Глядіть-но, люди добрі, сей чоловік удає з себе святенника, бо каже, що не годиться річ його ганити: не скоїв він нічого поганого, подібно до того фарисея, котрий сказав, що він пісникував двічі на тиждень» 5. Тоді вігі розсердився і сказав: «Я не кажу, що я безгрішний, бо се було б всупереч словам творця псалмів, котрий каже: «Кожна людина — брехун» 6 (а глоса додає: «Отже, всі люди — грішники»). Але я сказав, що ви не повинні й не можете мені дорікати за моє походження по лінії вітця й матері. А ось Ортуїн — справдешній безбатченко й нешлюбна дитина, отже, його подобає ганити, і я буду його ганити вовіки-віків». Тоді я сказав: «Не чиніть сього, пан Ортуїп — знаменитий муж і зможе себе оборонити». А він наплів іще більше гидот про вашу маму, а саме: що священики й монахи, конюхи й селяни злягалися з нею на полі, і в стайні, та в інших місцях — де попало. Мене пойняв такий сором, що годі сказати. Але не можу за вас заступитись, бо ж я не знав ні вашого вітця, ні матері, хоч я, натурально, вірю твердо, що вони благочестиві й поважні люди. Все ж напишіть мені, будь ласка, як воно там достоту було, тоді буду тут воздавати хвалу вам. Сказав я тажш тому чоловікові ось що: «Ви не повинні таке варнякати; якби навіть допустити, що магістр Ортуїн справді байстрюк, то вій міг бути визнаний закопионаро-дженим. А якщо, так, то тим самим він уже не байстрюк, бо папа римський має власть в’язати і розв’язувати, може байстрюка або узаконити, або — навпаки. Можу довести словами Євангелія, що вас треба картати, бо там написано: «Якою мірою міряєте, такою і вам буде відміряно» 7. Але ви міряєте мірою скверни, то такою ж слід вам відміряти». Доводжу се іще інакше. Адже господь наш Ісус Христос казав: «Не судіть інших, і вас не судитимуть» 8. Ви судите і гудите, тим-то і вас треба судити й гудити. Тоді він сказав мені, що мої докази — дурниці і нікуди не годяться. Він був настільки зухвалий, що випалив: «Якби папа сплодив сипа поза шлюбом і опісля його узаконив, то перед богом син сей все одно не був би законнонародженим, і бог визнав би його байстрюком». Я певен, що сатана сидить у всіх оцих негідниках, котрі вас так хулять. Тим-то напишіть мені, аби міг я боронити вашу честь. Була б превелика соромота, якби доктор Рейхлін дізнався, що ви — байстрюк. Але якщо навіть се достеменна істина, то він не здатний таке доказати. Тому з вашого дозволу ми подамо на нього скаргу в римську курію і змусимо одмовитись од своїх слів, як се вміють чинити юристи. Іще можемо позбавити його почестей, а через підставну особу тяжко йому накапостити і навіть забрати у нього бенефіції9, коли він буде позбавлений сану. Адже тут, у Майнці, він канонік і ще десь має парафію. Не гнівайтесь на мене, що написав вам усе те, що чув, бо я зичу вам добра. У добрім здоров’ї ся майте, хай благословить вас господь бог і охороняє ваші дороги. Писано в Майнці.