Грушевський, Скоропадський, Петлюра
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9223-6
- Жанр: История
Электронная книга - «Грушевський, Скоропадський, Петлюра». Краткое содержание книги:
— про законний кворум на засіданнях (25 травня) за наявності «2/3 міністрів або їх законних заступників» (7 серпня),
— про надання Малій Раді Міністрів «права остаточної ухвали законопроектів з правом відповідного міністра опротестувати постанову Малої Ради» (3 червня),
— про затвердження Статуту Державної канцелярії (14 червня),
— про відпуск 50 тис. карб. на ремонт та умеблювання Державного сенату (28 червня),
— про ліквідацію національних міністерств, створених свого часу УЦР (8 липня),
— про купівлю будинку по вул. Московській, 8 та друкарні «Прогрес» для Державної канцелярії відповідно за 925 тис. та 500 тис. карбованців (15 липня),
— про призначення 3-х денних та 2-х вечірніх засідань уряду на тиждень (26 липня),
— про ухвалення кандидатур на посаду голови Державного сенату (М. Чубинського) та першоприсутніх відповідних судів (сенатори Гусаковський, Маньковський, Носенко) (29 липня),
— про статут та штати Міністерства ісповідань (29—30 липня),
— про організацію Державної варти та її штати (3 серпня),
— про відставку колишнього полтавського міського голови Юрія Соколовського (1875—1922 рр.) з посади міністра продовольчих справ та призначення замість нього С. Гербеля (5—6 серпня),
— про призначення генерала Георгія Рауха[126] представником РМ при Вищому австро-угорському командуванні (6 серпня),
— про можливість Василенку, обраному головою Державного Сенату, виконувати обов’язки міністра освіти не довше ніж 1—1½ місяця (9 серпня),
— про виконання Василенком обов’язків голови уряду в зв’язку з від’їздом Лизогуба до Берліна (12, 16 серпня),
— про покладання Колегією Верховних правителів обов’язків голови уряду на А. Ржепецького в зв’язку з хворобою Василенка (6 вересня),
— про призначення Отто Оттовича Ейхельмана т. в. о. міністра закордонних справ (14 вересня),
Дубль стр 472
— про призначення засідань уряду 4 рази на тиждень — по понеділках, вівторках, четвергах та п’ятницях від 8-ї вечора до 1-ї ночі (23 вересня).
Мала Рада Міністрів
Оскільки проблеми у новопосталій державі накопичувалися, мов снігова грудка, відповідним урядовим рішенням створили Малу Раду Міністрів та ухвалили її статут.
Мета — полегшити, наскільки можливо, життя «головному» кабінетові шляхом передачі на розгляд «товаришів міністрів або осіб, котрі їх заміняють з правами товаришів міністрів... тих законодавчих та адміністративних пропозицій окремих міністерств, котрі за нескладністю їх не вимагають взаємної згоди відомств у письмовій формі»[127]. Законом «Про порядок складання законопроектів, внесення їх до Ради Міністрів, розгляд і затвердження у Раді та про форми і порядок оголошення законів» від 2 червня (головні в ньому, як нам видається, пункти 9—11) встановили, що після обговорення та ухвалення законопроекту на засіданні кабінету, підписання його головою РМ та «профільним» міністром, документ «переводиться власноручним надписом Гетьмана зверху законопроекту таких слів: «Затверджую (ім’я та прізвище)». Власноручно Гетьман помічає також час і місце затвердження»; «після письмового затвердження Гетьмана слідує посвідчення державного секретаря в такому виразі: «Посвідчив: державний секретар (ім’я та прізвище)». Усі ці слова написуються державним секретарем»[128].
Далі процес розвивався таким чином:
— 14 червня затверджено Статут Державної канцелярії та визначено права й обов’язки державного секретаря Української Держави. До них відносилися:
— «а) керування розробленням та внесення на розгляд Ради Міністрів проектів основних законів Української Держави, а також таких законопроектів і проектів урядових розпоряджень, котрі по змісту своєму не належать до виключної компетенції окремих міністерств;
— б) посвідчення своїм підписом усіх законів, які ухвалені Радою Міністрів і затверджені Гетьманом, а також усіх постанов, які оголошуються від імені Ради Міністрів;
— в) внесення на розгляд Ради Міністрів законопроектів, розроблених міністерствами, з своїми приміркуваннями до них;