Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Грушевський, Скоропадський, Петлюра
Грушевський, Скоропадський, Петлюра - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Грушевський, Скоропадський, Петлюра

Электронная книга - «Грушевський, Скоропадський, Петлюра». Краткое содержание книги:

На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Дослідник сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські національно-визвольні змагання»?, що приховує термін «Українська революція»?, яку історію написав Михайло Грушевський?, якою бачив Україну засновник Української Держави Павло Скоропадський?, хто, як і коли насправді створив Директорію та хто стояв за спиною Симона Петлюри? Ви дізнаєтесь, що приховують сучасні міфотворці про буремні події 1917—1920 рр., сформуєте несуперечливе уявлення, що насправді відбувалося на тере­нах сучасної України у ті часи.
1 ... 178 179 180 181 182 183 184 185 186 ... 384
Перейти на страницу:

Ці зміни, ймовірно, були пов’язані з планами уряду щодо переведення виборів до органів міського самоврядування. Це підтверджує виданий того самого дня «Закон про зміну діючого Статуту громадського управління міст», який передбачав проведення відповідних виборів у поточному році. Одночасно закон оголошував припинення «уповноваження гласних міських дум, обраних на підставі постанови б. Тимчасового правительства від 1 травня 1917 р.»[135], що поклало край діяльності вільно обраних органів місцевого самоврядування на наступні 75 років.

Оцінювати діяльність центральної гетьманської адміністрації на цьому напрямку, як і на всіх інших, треба зважено. В даному конкретному випадку треба взяти до уваги, що УД de facto перетворилася на федеративну державу: «Україна розпалася на 8 губернських староств, у яких усі питання вирішувалися, виходячи з політичних і особистих амбіцій старост-губернаторів», а «до влади на місцях прийшла аристократія і генералітет (особливу симпатію гетьман мав до генералів і офіцерів-кавалеристів»)[136].

Частина ІV

Запровадження протекціоністських та адміністративних заходів регулювання економіки

Подолання зруйнованої впень зусиллями УЦП економіки Південно-Західного краю Росії/ Української Держави, вимагало екстраординарних економічних та позаекономічних заходів. І вони не забарилися.

Вже 3 травня уряд «визнав за необхідне встановлення монополії на цукор, табак, сірники та підвищення залізничних тарифів». Тверезо оцінюючи ситуацію, урядовці були змушені констатувати: «...в широких розмірах розповсюдилось серед населення вживання самогону, причому пияцтво серед народу не зменшилось, на виготовлення самогону народ витрачає масу зерна та хліба, необхідного йому для харчування і для продажу, самогонка справляє руйнівний вплив на здоров’я населення». У зв’язку з цим уряд «визнав за доцільне запровадження казенної винної монополії» та інших заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації із продажем хліба для потреб населення держави.

Задля забезпечення виконання умов Берестейської угоди 11 травня уряд видав наказ про «безумовну» заборону вивозу за межі Української Держави «міді, алюмінію, нікелю, кобальту, кадмію, вісмуту, олова, свинцю, цинку та живого срібла, а також всіляких виробів з зазначених металів і лому їх, без згоди Державної палати торгу». Того ж дня заборонили «безумовно» і вивіз «всяких товарів з Української Держави до Румунії і Бессарабії».

3 червня 1918 р. видали урядовий наказ про нові експортні правила. Надалі вивіз продуктових та непродуктових товарів дозволявся виключно з письмової санкції профільних міністерств — продовольчих справ, торгу і промисловості, Державного хлібного бюро та Державної палати торгу або їх місцевих органів.

Діяли швидко й рішуче. Ось короткий перелік інших першочергових заходів:

— 25 травня ухвалили закон про фінансування цукрової промисловості,

— 18 червня — створили в Києві «комітет по справах гірської та фабрично-заводської промисловості»,

— 22 червня — асигнували 15 000 000 карб. на видачу зарплатні шахтарям, яку заборгувала УНР (по 1 квітня),

— 29 червня ухвалили законопроект про «порядок реєстрації та затвердження статутів акціонерних компаній»,

— 3 липня ухвалили «розширення» випуску знаків Держскарбниці «понад 500 000 000 карб. ще на 500 000 000 карб.»,

— 31 липня ухвалили надпринципову постанову про запровадження твердих цін на хліб з 1 серпня по 1 грудня 1918 р. з їх подальшим поетапним зниженням до 1 серпня 1919 р.,

— 21 серпня вирішили «розслідувати» походження грошей рад робітничих та солдатських депутатів на рахунках кредитних установ і визначити їх подальшу долю,

— 18 вересня ухвалили «тимчасово припинити митну війну з Кримом» і розпочати «перемовини з представниками Криму... про умови злиття Криму з Україною», які було доручено «вести безпосередньо міністрам зацікавлених відомств, не передовіряючи свої повноваження іншим особам»,

— 11 жовтня уряд ухвалив «вжити найрішучіших заходів» задля доставки вугілля на заводи, «остаточно» звільнив усіх комісарів на залізницях і «визнав за необхідне заснування особливої наради по перевезеннях».

1 ... 178 179 180 181 182 183 184 185 186 ... 384
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)