Грушевський, Скоропадський, Петлюра
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9223-6
- Жанр: История
Электронная книга - «Грушевський, Скоропадський, Петлюра». Краткое содержание книги:
— г) представлення Гетьманові на затвердження законопроектів, які ухвалені Радою Міністрів, а також наказів про призначення на посади осіб, що по закону призначаються Гетьманом;
— д) керівництво кодифікацією законів та виданням зведеного збірника їх;
— є) розпорядження про оголошення установленим законом порядком законів, наказів Гетьмана та розпоряджень і постанов Ради Міністрів; і ж) загальне порядкування справами Ради Міністрів».
— Того самого дня запроваджено посаду «Головноуповноваженого по управлінню та ліквідації інституцій і організацій військового часу» та визначено його права й обов’язки (21 червня ця ухвала була підтверджена постановою Ради Міністрів),
— 1 липня скасовано сегрегаційний закон УНР від 9 січня 1918 р. «Про національно-персональну автономію» та ліквідовано «національні» міністерства,
— 8 липня оприлюднено закони про утворення Державного сенату, «яко вищу в судових й адміністраційних справах державну інституцію», і про Судові палати та Апеляційні суди, до складу яких могли призначатися виключно особи «з вищою юридичною освітою, які перебули не менше як 10 років, ...а також з числа тих, що мають учений ценз магістра або доктора, лекторів юридичних наук у вищих школах, які виконували лекторські обов’язки протягом того самого часу»; одночасно скасовувалися апеляційні суди, утворені УЦР,
— 16 липня визначено тимчасові штати Штабу Гетьмана всієї України,
— 17 липня утворено Державне хлібне бюро,
— 24 липня ухвалено «Закон про порядок призначення осіб на урядову службу»,
— 1 серпня схвалено «Закон про Бунчукових товаришів при Гетьманові всієї України», який запровадив інститут ад’ютантури при голові держави,
— 9 серпня ухвалено Статут Державної варти та закон про нього,
— 10 серпня скасовано Головну комісію по справах виборів до Установчих зборів УНР,
— 30 серпня ухвалено «Закон про тимчасову організацію державного контролю»,
— 3 вересня гетьман на підставі закону «од 31 іюля 1918 р. про Верховне управління державою на випадок смерті, тяжкої хвороби або перебування поза межами держави Гетьмана всієї України» призначив на час свого візиту до Німеччини Колегію Верховних правителів,
— 6 вересня визначено структуру Державної канцелярії,
— 30 листопада запроваджено інститут Головного уповноваженого по справах біженців з колишніх прифронтових районів.
Важливо підкреслити: гетьман був дуже далекий від ейфористичної оцінки своєї діяльності на ниві державного будівництва. Дивився він на це з притаманною йому тверезістю.
Гетьман, не маючи сумнівів у правоті обраного ним курсу — на «затвердження на Україні сильної влади, закономірності, збудування могутньої, незалежної Української Держави на міцних національно-демократичних основах», в той самий час вказував на необхідність «прикладання особливих зусиль з боку уряду» щодо радикального покращення як кадрового забезпечення діяльності уряду (в даному разі ключового Міністерства внутрішніх справ), так і роз’яснення народу основних напрямків діяльності кабінету, зокрема в царинах аграрної, продовольчої справи та боротьби зі спекуляцією.
«З огляду на це все, — писав він у листі до Ф. Лизогуба, — плодотворна, направлена на добробут українського народу діяльність, яка пройнята стремлінням до самостійної, незалежної України, зостається невідомою не тільки масі селянства, але навіть міському населенню. Мало того, на цьому ґрунті виникає запекла і не зустрічаюча повинного відпору агітація проти нині існуючого уряду»[129].
Створення судової влади
Початок процесу відновлення правопорядку припадає на 13 травня. Того дня оголосили про відновлення дії законів, запроваджених Тимчасовим урядом та Центральною Радою, — вочевидь, за умови, «коли вони не відмінені урядом Української Держави».
Практична користь від такого кроку була очевидною. Уряд у такий спосіб прагнув продемонструвати очманілому від нововведень останнього року населенню намір відновити хоч якусь тяглість законодавчої традиції з попередніми, так би мовити, урядами.
15 травня запровадили нову форму здійснення правосуддя — «іменем закону Української Держави». 27 травня оголосили «Тимчасовий закон про порядок оголошення законів Української Держави», згідно з яким ««тимчасово, до часу реформи Генерального Суду та утворення при ньому часопису для оголошення законів, останні оголошуються в «Державному вістнику» розпорядженням Державної канцелярії». Наступний крок — створення «на місцях» на підставі відповідного наказу Міністерства шляхів від 31 травня «слідчих комісій для розслідування справ служачих, звільнених за участь у більшовицькому повстанні». Декларована мета — «необхідність поставити справу ближче до життя і тим дати можливість розв’язувати питання якнайшвидче і найсправедливіше».