Твори в 4-х томах. Том 3

РОЗДІЛ СОРОК ТРЕТІЙ

Роберт Джордан лежав за сосною на схилі гори, над дорогою, що вела до мосту, і дивився, як світає. Він завжди любив цю світанкову пору, і тепер йому було приємно стежити за світанком, відчувати, ніби й усередині в нього все виповнюється сірою імлою, неначе він був часткою цього повільного світання, що передує сходу сонця, коли речі стають чорні, а простір між ними — світлий, і світло, що вночі горіло яскраво, блякне і врешті гасне в сяйві дня. Обриси сосон нижче по схилу вирізнялися вже зовсім чітко, стовбури стали масивні й бурі, дорога поблискувала в пасмах туману, що стелився над нею. Все на ньому було мокре від роси, земля в лісі була м'яка, і під ліктями він відчував піддатливу буру опалу глицю. Крізь легшій туман, що напливав з річки, він бачив унизу над проваллям сталеві ферми мосту, легкі й прямі, і дерев'яні будки вартових з обох кінців. Але плетиво ферм ще здавалося тонким і тендітним у тумані, що завис над річкою.

Він побачив вартового в будці, його спину — той був у плащі — і шию під сталевою каскою, коли він схилявся погріти руки над жаровнею, зробленою з продірявленої бляшанки з-під бензину. Він чув плюскіт води, що бігла по камінню глибоко внизу, і бачив ріденький димок над будкою вартового.

Він глянув на годинника і подумав: цікаво, чи добрався вже Андрес до Гольца? Якби я знав точно, що міст треба буде підірвати, я б дихав зараз якнайповільніше, щоб час тягся довго-довго і знов можна було відчувати його плин. А все ж, пощастило Андресові чи ні? А якщо пощастило, припинять вони чи ні? Чи встигнуть вони припинити? Que vа. Не суши собі голови. Або припинять, або ні. Рішення може бути тільки одне, зачекай трохи, і ти про нього дізнаєшся. Ану ж наступ буде вдалий? Гольц сказав, що це можливо. Є шанс. Якщо пустити наші танки цим шляхом, а люди підуть праворуч, і обминуть Ла-Гранху, і обійдуть весь лівий ланцюг гір. Чому ти навіть уявити собі не можеш, що наступ буде вдалий? Настільки звик оборонятися, що тобі навіть у голову таке не вкладається. Воно-то так. Але з Гольцом ти розмовляв до того, як уся та жива сила й техніка пройшла шляхом у той бік. До того, як з'явились оті літаки. Не будь такий наївний. Але запам'ятай: поки ми стримуємо фашистів тут, у них зв'язані руки. Вони не можуть напасти на іншу країну, не впоравшись спочатку з нами, а з нами вони ніколи не впораються. Якщо французи нам хоч трохи допоможуть, хоч залишать кордон відкритим і якщо Америка дасть нам літаки, вони з нами ніколи не впораються. Ніколи, якщо нам хоч що-небудь дадуть. Цей народ боротиметься довіку, дайте йому лише добру зброю.