Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9500-8
- Жанр: Роман, новелла
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
Перший том «Від Майдану до Іловайська» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» охоплює період з кінця лютого 2014 року до перших днів вересня 2014 року.
Це був підполковник Сокіл, він, напевно, був моїм ангелом-охоронцем. І він знову мене чимось уколов. І ви не повірите: я ожив. Після уколу я йому сказав, що не можу ворушитися, що мені, напевно, відрізало ноги, я точно не пам’ятаю. І я тоді не знав, що (до перерахованих раніше ушкоджень) у мене зламані всі ребра. А Сокіл мене відкопував і щось говорив. Я був щасливий, що мене не кинули, не забули. Сокіл сказав мені, що ноги в мене є. Їх просто придавило плитою. І він її зараз відсуне. І дійсно ноги були пробиті, але вони були. Це мене надихнуло ще більше.
• Зведення новин
За добу в зоні проведення антитерористичної операції загинули 4 військових 23 дістали поранення.
Про це на брифінгу повідомив представник Інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко.
• В районі Сніжного сили АТО знищили 11 установок «Град», 3 танки та 5 бойових машин піхоти терористів, убито близько 100 бойовиків, за попередніми підрахунками.
• Про це повідомляє прес-центр АТО. «Сили АТО продовжують наступ. Ворог зазнав чималих втрат», — йдеться у повідомленні.
• Російська колона з гуманітарним вантажем почала рух у напрямку Луганська без дозволу України.
23 серпня 2014 року
• Роман Зіненко «Іловайський щоденник»
Після ранкової зачистки 23 серпня території, яка впритул прилягала до залізничного полотна, що проводилася силами всіх підрозділів, які перебували в Іловайську, стало очевидно, що тримати під постійним контролем всю територію у нас просто не вистачає людських ресурсів. Зачистити зачистили, але залишати на зачищеній території було нікого. Ми чекали обіцяну допомогу й не могли зрозуміти, куди поділася колона, яку ми обігнали ще два дні тому, та де ж обіцяна допомога? Особовий склад усіх добробатів в Іловайську налічував трохи більше 400 бійців: «Донбас» — 150 бійців, «Дніпро-1» — до 50 бійців, «Херсон» — 30, «Світязь» — 30, «Івано-Франківськ» — 30, «Миротворець» — 80 бійців, було 4 «бехи», всі з 93-ї бригади та на кожній охорона: шість бійців. Підходи до міста прикривали блокпости 39-го та 40-го БТРО. Зазначена кількість бійців не достатньо точна, але це ті цифри, які були згодом оприлюднені в офіційних заявах. Для подальшого просування через залізницю та зачистки решти міста не вистачало людей. Окрім того, до нас доходили чутки про те, що з боку Росії готується вторгнення танків на допомогу Донецьку, що на той час був майже повністю оточений. Також говорили, що підрозділи, які прикривали наші тили, періодично вступають в бої з незаконними збройними формуваннями, які намагаються розбити нашу оборону. Родичі деяких бійців здіймали галас у засобах масової інформації та влаштовували пікети біля Дніпропетровської ОДА й Міністерства оборони в Києві, з метою привернути увагу до проблеми Іловайська. Головнокомандувач заспокоював мітингувальників, запевняючи, що напризволяще українських військових не залишать. У штабі заявляли, що ситуація в районі Іловайська під контролем.
• Геннадій Харченко «Щоденник артилериста»
Вогнева позиція (ВП) — ділянка місцевості, зайнята або підготовлена до заняття артилерійським підрозділом для ведення вогню. Вогневі позиції діляться на основні, тимчасові і запасні, які відповідно призначаються для виконання основних вогневих завдань, часткових (окремих) завдань і, у разі потреби, здійснення маневру або вимушеного залишення основної вогневої позиції.
Ще бувають так звані фіктивні вогневі позиції. Вони створюються, аби ввести ворога в оману. Зовні мають вигляд такий само, як і справжні бойові, з інженерними спорудами, навмисно порушеним маскуванням та макетами гармат. З цих хибних вогневих навіть імітується ведення вогню. Проте сучасні засоби розвідки дозволяють дуже швидко вирізнити підробку, і тому цей час краще витратити на облаштування основної та запасних вогневих позицій.
Та спробувати дезорієнтувати противника тактикою «кочових гармат». Коли артилерійський підрозділ завдає ударів для відвертання уваги, кілька разів до того ж швидко змінюючи свої вогневі. Змушуючи ворога гаяти час на пошук та контрбатарейну боротьбу. Готуючи самим, тим часом, основний вогневий наліт.
Узагалі, це все азбучні артилерійські істини. Проте для нас у серпні 2014 року вони були на кшталт вищої математики китайською мовою.
З усієї необхідної тактичної, топографічної, балістичної, бойової та вогневої підготовки ми мали у своєму активі місяць активного встановлення наметів на полігоні «Близнюки», дванадцять пострілів з АК там само, п’ять пострілів на обслугу з гармат на полігоні смт Черкаське в сусідній області та непересічну артилерійську мудрість «цілься — не цілься, все одно навідник про*бе».