Пастка на дурнів
- Автор: Хеллер Джозеф
- Год: 1988
- Язык: украинский
- Год: Видавництво художньої літератури «Дніпро»
- ISBN: 5-308-00194-4
- Переводчик: Микола Мещеряк
- Жанр: Военная проза
Электронная книга - «Пастка на дурнів». Краткое содержание книги:
Улюблені художні прийоми Хеллера — гіпербола, карикатура, гротеск — допомагають виразніше відчути атмосферу кар’єризму, корупції, хабарництва, пияцтва, поширених в американській армії.
Невдовзі після виходу в світ (1961) роман став бестселером.
— П’єси для мене — що темний ліс, — напрямки відрубав полковник Шайскопф.
Генерал Штирхер зачудовано глянув на нього. Вперше в його житті посилання на славнозвісного Шекспірового «Гамлета» було знехтувано і проігноровано з такою тупою байдужістю. І він не на жарт стривожився, намагаючись здогадатися, що за лайноголового йолопа підкинув йому Пентагон.
— Даруйте, а що для вас не темний ліс? — крижаним тоном запитав він.
— Марш-паради, сер, — жваво відказав полковник Шайскопф. — Прошу дозволити мені негайно розіслати повідомлення про марш-паради.
— Що ж, повідомлення розіслати можна, тільки не здумайте там призначати паради, — мовив генерал Штирхер і, насупившись, знову сів у крісло. — Я дозволяю вам розсилати будь-які повідомлення, але з тією умовою, що вони не перешкоджатимуть здійсненню вашого головного завдання, а саме — неодмінно домагатися, щоб повноваження нашої спецслужби неодмінно поширились на всі воєнні операції.
— Тоді прошу дозволити мені призначати паради, а потім їх скасовувати.
Обличчя генерала Штирхера враз проясніло.
— Геніальна ідея, Шайскопфе! — враз прояснівши, вигукнув генерал Штирхер. — Тільки не треба нічого ні призначати, ні скасовувати. Розсилайте щотижня повідомлення про відстрочення парадів. Уявляю, яке сум’яття це викликає в таборі нашого противника. — Генерал Штирхер знову став утіленням найщирішої сердечності.— Так, так, Шайскопфе, — провадив він далі,— я гадаю, що ваша ідея — для нас чудова знахідка. І справді, який стройовий командир зможе щось заперечити проти повідомлення про те, що наступної неділі марш-параду не буде? Ми лише стверджуватимемо загальновідомий факт. Але підтекст такого повідомлення не такий простий! Так, Шайскопфе, у вас світла голова. Бо цим самим ми стверджуємо наше право призначати паради, коли буде на те наша керівна воля. Ви мені починаєте подобатися, Шайскопфе! Не забудьте поділитися вашим задумом із полковником Паршілом, коли будете йому представлятися. Я певен, що ви з ним знайдете спільну мову.
За хвилину до кабінету генерала Штирхера, мов вихор, влетів пойнятий боязливим обуренням полковник Паршіл.
— Скільки тут служу я і скільки він?! — заквилив полковник. — Невже ви довіряєте йому більше?
— Йдеться не про довіру, Паршіле, а про досвід. У Шайскопфа є великий досвід у галузі парадів, а у вас, на мій превеликий жаль, такого досвіду немає. А ви, як хочете, займіться скасуванням концертів естрадних бригад СОД. До речі, дивно, чому ви досі цим не зайнялися. Ви лиш подумайте, в скількох частинах щоденно не буває естрадних концертів СОД! Подумайте також, до скількох частин та підрозділів не заїздить, навіть даючи концерти, той чи інший знаний артист! Так, так, Паршіле, я гадаю що ваша ідея — справжня знахідка для нас. Я гадаю, що ви відкрили для нас новий бойовий плацдарм. Скажіть полковникові Шайскопфу, що я наказую йому негайно зайнятися цією справою під вашим керівництвом. І тільки ви дасте йому необхідні інструкції, нехай зайде до мене.
— Полковник Паршіл каже, що ви доручили мені працювати під його керівництвом над проектом щодо скасування концертів СОД, — поскаржився за хвилину полковник Шайскопф.
— Уперше чую, — відказав генерал Штирхер. — Між нами, Шайскопфе, полковник Паршіл — ледар і чванько, до того ж тупий, як валянок. Ви там придивіться до нього і подумайте, чи не могли б виконувати його функції краще, ніж він.
— Цей тип суне носа не в свої справи, — заявив невдовзі полковник Паршіл. — Він не дає мені спокійно працювати.
— Так, так, цей Шайскопф і справді трохи дивний, — задумливо погодився генерал Штирхер. — Ви придивіться до нього і спробуйте зрозуміти, що він затіва…
— Він весь час суне носа в мої справи! — заявив невдовзі полковник Шайскопф.
— Хай це вас не турбує, Шайскопфе, — сказав генерал Штирхер, — подумки поздоровляючи себе з тим, як майстерно і швидко зумів він узяти за зябра і цього свого підлеглого. Давно випробуваний прийом спрацював бездоганно: обидва полковники уже ладні були зжерти один одного. — Полковник Паршіл заздрить вашим блискучим успіхам на ниві марш-парадів і боїться, щоб я не призначив вас відповідальним за візерунок бомбометання.