Книга дивних нових речей
- Автор: Фейбер Мишель
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Віват
- ISBN: 978-617-690-977-4
- Переводчик: Олег Лесько
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Книга дивних нових речей». Краткое содержание книги:
Що ж до слів «Богом забутий», я певна, що Бог мені пробачить. Питання в тому, чи пробачиш ти.
Такого шаленого удару Пітер не очікував. Наступні кілька хвилин у його голові вирували образа, обурення, сором і страх. Вона помилилася, вона не так його зрозуміла, вона помилилася, вона не так його зрозуміла, вона у скруті, він не може допомогти, вона у скруті, він не може допомогти, вона глуха до його запевнень у любові та підтримці, вона пише тоном, якого він ніколи не чув від неї. Це так вагітність вплинула на неї? Чи вона вже довгі роки плекала це почуття образи й зневіри? У голові зринали уривки речень, обриси доводів на свій захист і начерки аналізу її слів. Пітер міркував, як показати дружині, що поводячись так, вона не допомагає нікому, як натякнути про вплив гормонів і вагітності на її психіку, не розізливши Беа ще більше.
Однак що довше він розмірковував, то меншим ставало бажання сперечатися, і зрештою лишилася тільки любов. Зараз не мало значення, що Беа неправильно його зрозуміла. Вона була приголомшеною, вона страждала, вона потребувала допомоги. Не важливо, хто має рацію, а хто ні. Важливо додати їй сил. Пітер мусить забути про свій сум через те, що кохана так віддалилася від нього. Значно гірше те, що вона, схоже, віддалилася від Бога. Потік страждань, які їй довелося терпіти в незвичній самотності, послабив її віру. Розум і серце Беа зачинилися, наче міцно стулений кулачок дитини, якій боляче. Красномовні доводи були даремними, а за цих обставин ще й жорстокими. Але хіба Пітер уже не пам’ятає, як, бувши на самому дні, він видобувся з прірви завдяки одному-єдиному віршу з Біблії. Бог не витрачає слів намарне.
Беа, я кохаю тебе. Благаю, молися. Страшні речі відбуваються довкола тебе, я знаю. Але молися, благаю тебе, і Бог допоможе. Дев’яносто перший псалом: «Той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на нього!»
Ну ось, листа надіслано. Пітер склав руки і помолився, щоб помолилася Беа. Якщо вона це зробить, усе буде гаразд.
III
Так само
21
«Бога немає», — писала вона
— Cш — сказав він.
— — виправила вона його.
— Cш, — знову сказав він.
— , — знову виправила вона.
— промовив він.
Довкола Пітера зчинився шум, наче зграйка птахів замахала крилами. Але це були не птахи. Це так плескали йому десятки рук у рукавичках. Оазяни — вже не оазяни для Пітера, а — показували цим, що він досягнув чималих успіхів у вивченні їхньої мови.
День був пречудовий, просто пречудовий. Повітря було не таким вогким, як завжди, а може, Пітер нарешті призвичаївся до вологи. Його тіло здавалося вільним і невагомим, майже єдиним цілим із довкіллям, а Пітерова шкіра наче злилася з небом, що оточувало його. (Дивно, що Пітера завжди спонукали гадати, начебто небо починається десь високо над ним, тоді як мовою слово для неба — — означало, що воно починається просто від землі.)
Пітер сидів разом із біля церкви, що вже стало їхньою звичкою, коли вони збиралися з якихось приводів, що безпосередньо не стосувалися віри. Церква була для співу, для проповідей (хоча Пітер і не вважав свої бесіди з Біблію проповідями) і для споглядання картин, які його друзі присвятили славі Божій. Надворі ж вони могли бесідувати про все решта. Надворі вони могли навчати Пітера.
Сьогодні їх було тридцять. Не тому, що Обожнювачів Ісуса так поменшало, а тому, що тільки деякі з них відчували в собі впевненість давати вказівки своєму пасторові. Декого з його улюбленців тут не було, зате Пітер вибудовував близькі стосунки з іншими , які досі були загадкою для нього. Взяти, наприклад, Обожнювача Ісуса Номер Шістдесят Три. Здебільшого неймовірно сором’язливий і незграбний, він виявив неабиякий хист до вирішення лінгвістичних задач. Номер Шістдесят Три міг тривалий час мовчати, а коли всі решта застрягали на якомусь слові, зненацька видати саме те, що вони й шукали. Натомість Обожнювач Ісуса Номер Один — перший навернений до Христа, а отже, й особа, що мала певне становище серед вірян, — відхилив Пітерову пропозицію взяти участь у його навчанні. Відхилив? Правильніше сказати «навіть чути про це не схотів». Номер Один опирався всім діям пастора, що могли послабити дивність Книги дивних нових речей.